ЛЕ́СІВ Андрій Петрович (24. 03. 1984, м. Любешів Волин. обл.) — мистецтво­знавець, графік. Чоловік Р. Романишин. Канд. мистецтво­знавства (2015). Член спілки критиків та істориків мистецтва (Львів, 2015). Закін. Львів. АМ (2009). Працює у Львові: від 2010 — спів­засн. і дир. твор. майстерні «Аґрафка»; від 2012 — молодший науковий спів­робітник Від­ділу мистецтво­знавства Ін­ституту народо­знавства НАНУ. Наукові дослідже­н­ня: історія укр. сакрал. мистецтва 16–18 ст.; про­блеми іконо­графії, стилістики та символіки образів, нетрадиц. і неканоніч. іконогр. сюжети й образи у сакрал. мистецтві. Офор­мив кн. «Зівʼяле листя» (2006, премія 13-го Нац. форуму видавців, Львів, 2006) І. Франка, «Родин­на Європа» (2007) Ч. Мілоша, «Три перстені» (2008) Б.-І. Ан­тонича, «Різдвяна історія» Ч. Дік­кенса, «Фелікс Австрія» С. Андрухович, «Гронінгенський рукопис» І. Старовойт, «373» М. Кіяновської (усі — 2014), «Чоловіки, жінки і діти» Ю. Мусаковської (2015), «Супергерої» О. Гусейнової (2016; усі — Львів) та ін. Разом із дружиною уклав і про­ілюстрував кн. «Рукавичка: Українська народна казка» (2011; Ґран-Прі премії «Книжк. левеня», 2011), «Ріпка: Стара казка, по-новому роз­повів Іван Франко» (2012), «Лічилка» (2014; усі — Тернопіль), «Антоміми», «Зірки і макові зернята» (обидві — 2014; лауреат Між­нар. ярмарку дит. книжки у м. Болонья, Італія, 2014), «Війна, що змінила Рондо» (спец. від­знака Між­нар. ярмарку дит. книжки у м. Болонья, 2015), «Мій дім і речі в нім» (обидві — 2015; усі — Львів).