ЛЕ́СІВ Михайло (03. 05. 1928, с. Стара Гута Бучац. пов., нині у складі с. Завадівка Монастирис. р-ну Терноп. обл. — 15. 07. 2016, м. Ольштин Вармін.-Мазур. воєводства, Польща) — український мово­­знавець у Польщі. Доктор (1962), д-р габіліт. (1973), професор (1984). Член УВАН, НТШ. До Польщі пере­їхав 1945. Ви­вчав полоністику в Люблін. катол. університеті (закін. 1955). Працював в Ін­ституті мово­­знавства Польс. АН (Краків, 1955–56); від­тоді — в Університеті М. Кюрі-Склодовської (Люблін): від 1969 — доцент і кер. закладу російської мови, дир. Ін­ституту рос. і словʼян. філології, 1981–84 — декан гуманітар. ф-ту, водночас від 1983 — проф. 1973–74 викладав у Гарвард. (Кембридж), 1986 — у Мін­несот. (Мін­неаполіс; обидва — США) університетах. Від 1993 — звич. проф. УВУ в Мюнхені. Член Комітету словʼяно­знавства Польс. АН, голова Комісії польс.-укр. культур. звʼязків Від­ділу Польс. АН у Любліні (від 2001), чл. Укр. нац. комісії з питань правопису при КМ України (від 1995). Автор праць з діалектології, фольк­лору, ономастики, літ. антропоні­мії, історії укр. та ін. словʼян. мов.