Лесь Володимир Степанович
ЛЕСЬ Володимир Степанович (10. 05. 1927, с. Андрійківці, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — 12. 07. 2007, Хмельницький) — живописець. Член НСХУ (1978). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. художнє училище (1956; викл. М. Мучник, М. Павлюк, В. Токарев). Відтоді працював у майстернях Худож. фонду УРСР: у Хмельницькому (1956–57, від 1967), м. Шепетівка (Хмельн. обл., 1958), Вінниці (1959–67). Учасник мистецьких виставок від 1957. Персон. — у Хмельницькому (1987, 1992, 1997, 2000, 2002). Для темат. картин, портретів властиві ретел. пророблення деталей, злагодж. фактура письма; пейзажі й натюрморти оптиміст. за колоритом, написані вільним мазком. Окремі полотна зберігаються у Хмельн. худож. та краєзн. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «За зразкову службу» (1956), «Кобзар» (1964), «Просили батько й мати…» (1969), «Шана хлібові» (1971), «Автопортрет» (1975; 1979), «Нашого полку прибуло» (1978), «А мати жде» (1981), «У грізну годину 1941 року» (1982), «Комсомолець двадцятих» (1985), «Ромашки» (1995), «Марія з Ісусом», «Перший Президент України М. Грушевський» (обидва — 1996), «Посівальники» (1999), «Карпати» (2000), «Т. Шевченко у Кам’янці-Подільському в 1846 році», «Річка Смотрич», «Сільський млин» (усі — 2001), «Яблука», «Наташа», «Устим Кармалюк — месник Поділля» (усі — 2002); серія «Види Хмельницького» (1999–2000).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 