ЛЕ́CЬКОВЕ — село Монастирищенського ра­­йону Черкаської області. Леськів. сільс. раді під­порядк. с. Ма­твіїха. Знаходиться на р. Конелка (притока Гірського Тікича, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 6 км від рай­центру та за 17 км від заліз­нич. ст. Монастирище. Площа 3,13 км2. Насел. Л., за пере­писом 2001, становило 779, станом на 2013 — 662, Матвіїхи — від­повід­но 476 і 414 осіб (пере­важно українці). За нар. пере­казами, назва походить від імені першопоселенця козака Леська Фариби. Село ві­доме від 17 ст. Л. належало князям Ланцкоронським. 1772 у них село при­дбав шляхтич М. Даховський. Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. ві­ді­йшло до Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Липовец. пов. Київ. губ. У 1-й пол. 1860-х рр. тут мешкали бл. 780 осіб. У 2-й пол. 19 ст. Казимир і Карл Даховські роз­почали спорудже­н­ня у неоготич. стилі палацу (нині памʼятка архітектури обл. значе­н­ня) та заклали парк. Ці почина­н­ня продов­жив син Казимира — Тадеуш. Остан­ній також створив у Л. зразк. конезавод з іпо­дромом. Леськів. наїзники неодноразово здобували пере­моги на європ. кін­них пере­гонах. Власне й сам Т. Даховський за­ймався кін­ним спортом, зокрема більшов. пере­ворот 1917 за­став його на змага­н­нях у Відні. На поч. 20 ст. він також від­крив у селі чайну із на­звою «Товариство тверезих», де без­­коштовно роз­давали чай та цукер­ки. 1925 у палаці Даховських вла­штували Будинок культури Київ. цукротресту. Від поч. 1930-х рр. у ньому почергово були піонер. табір, туберкульоз. диспансер, військ. санаторій (неодноразово від­почивав маршал, двічі Герой Радянського Союзу В. Чуйков), склад ме­дикаментів, від 1993 — військ. обʼєкт у ві­домстві Маньків. військ. частини. Нині палац знаходиться у напів­зруйн. стані. Леськівці по­терпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 300 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від 23 липня 1941 до 10 бе­резня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 162 жит. У Л. — заг.-осв. школа, дитса­док; клуб; фельдшер.-акушер. пункт. Вста­новлено обеліски «За­гиблим воїнам» і «Неві­домому солдату», памʼятний знак жертвам сталінізму та голодомору.