Лесьневський Станіслав

Визначення і загальна характеристика

ЛЕСЬНЕ́ВСЬКИЙ Станіслав (16(28). 03. 1886, м. Серпухов, нині Моск. обл. — 13. 05. 1939, Варшава) — філософ, математик. Доктор філософії (1912). Закін. Іркут. гімназію (Росія, 1903), вивчав філософію і математику в університетах Ляйпциґа, Гайдельберґа, Цюриха та Мюнхена. Від 1910 у Львів. університеті студіював філософію та математи­ку, цікавився алгеброю логіки Е. Шредера, логіч. парадоксами, теоріями відношень та ймовірностей. Перші ґрунт. лекції з матем. логіки прослухав, відвідуючи курс Я. Лукасевича. 1913 виїхав до Варшави. Представник львів.-варшав. філос. школи. 1915–18 — учитель польс. гімназії у Москві. Опублікував пред­ставлені у Львові результати дослідж. із мереології — формал. теорії, яка давала змогу уникнути парадоксів теорії мно­жин. Повернувся до Варшави, де вивчав матем. логіку. Від 1919 — завідувач кафедри філософії й математики Варшав. університету. 1927–39 надрукував низку статей з логіч. та матем. проблематики. Попри новаторство дослідж. Л., тогочасна наук. спільнота не оцінила належно його ідей. Від 1936 — звич. проф. Варшав. університету. Логіка Л. складається з прототетики (класич. двознач. числення висловлювань), онтології (утвореної додаванням логіч. константи й кількох правил виведення) і мереології (числення імен). Автор ідеї використання числення імен як логіч. методу аналізу філос. проблем. Розробляв числення часових (хронологія) та простор. (стерео­логія) висловлювань. Для неелементар. онтології й мереології побудував теорію синтаксич. категорій, яку мав намір застосовувати як метатеор. ор­ганон для всіх дедуктив. наук. Цю теорію розвивали К. Айдукевич, А. Тарський.

Завантажити статтю