ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Лесючевський Володимир Іванович

ЛЕСЮЧЕ́ВСЬКИЙ Володимир Іванович (07(19). 03. 1898, Чернігів – 26. 02. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – мистецтвознавець, музеєзнавець, живописець. Член СХ Києва (1919), секції мистецтв Укр. наук. товариства. Навч. живопису від 1912 у М. Бернштейна, М. Добужинського; у Ленінгр. університеті: 1917–18 на істор.-філол. факультеті вивчав давньорус. мистецтво, закін. факультет сусп. наук (1924). Працював 1918 у Комісії з охорони пам’я­ток старовини та мистецтва Пн. труд. комуни; у ДРМ (Ленінград; тут зберігається його наук. спад­щина, зокрема автобіографія 1923): від 1918 – реєстратор і ка­­талогізатор колекції сховища ху­дож. відділу, 1921–31 як н. с. опи­сував рос. скульптури від 18 ст., у відділі давньорус. мистецтва описував і класифікував лиття з міді. Восени 1918 виїхав у відпустку до Києва, через хворобу не зміг вчасно повернутися до С.-Петербурга. 1919 працював у Міністерстві мистецтв у Києві, продовжив дослідж. мозаїк Софій. собору. Як інструктор Архіт. секції Всеукр. відділу мистецтв реєстрував і описував архіт. пам’ятки в Укра­їні. Описав та замалював старовинні пам’ятники кладовищ Києва та його околиць; підготовані до друку матеріали без дозволу Л. вивіз за кордон Г. Лукомський. Обмірюючи Михайлів. церкву Видубиц. монастиря, виявив графічні написи на великокняжій кладці. У м. Ніжин (нині Черніг. обл.) описував та замальовував пам’ятки старовини; заснував Музей історії, мистецтв та етнографії: 1920–21 – зав. музею та секції охорони пам’яток старовини й мистецтв, зав. секції образотвор. мистецтва. Було придбано значну кількість речей, що складають відділ «старого Ніжина»: колекцію порцеляни, речі, пов’язані з перебуванням у місті родини Де ля Фліза; б-ку, посуд, ікони ніжин. купців Чернових 1-ї пол. 19 ст. Водночас 1920–21 – викл. малювання школи № 29; розписав Держ. театр і декорації в Ніжині. Л. був добре знайомий з І. Спаським. Читав лекції на різноманіт. курсах про історію Ніжина у зв’язку з пам’ятками старовини та мистецтва. У Ніжин. істор.-філол. інституті виступив із до­повідями «Киевско-Софийский собор», «Нежинские памятники древности». 1922 узяв участь у виставці Товариства художників у Петрограді. Автор дослідж. про змійовики, вишгород. культ Бориса і Гліба, «Скандинавские отло­жения в Прилепах Георгиевского собора в Юрьеве Поль­ском». Помер від виснаження під час блокади Ленінграда на вокзалі, чекаючи евакуації.

Літ.: Уривалкіна Т. О. Володимир Ле­сючевський: краєзнавець, етнограф, мистецтвознавець // Література та культура Полісся. Ніжин, 1997. Вип. 8; Діденко Т. Документ до біографії В. Лесючевського – організатора Ніжинського музею історії, мистецтва та етнографії // Ніжин. старовина. 2011. № 11.

Г. В. Самойленко

Рекомендована література

  1. Уривалкіна Т. О. Володимир Ле­сючевський: краєзнавець, етнограф, мистецтвознавець // Література та культура Полісся. Ніжин, 1997. Вип. 8;Google Scholar
  2. Діденко Т. Документ до біографії В. Лесючевського – організатора Ніжинського музею історії, мистецтва та етнографії // Ніжин. старовина. 2011. № 11. Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лесючевський Володимир Іванович / Г. В. Самойленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-54462

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

54462

Кількість переглядів цього року:

2

Схожі статті

Новгородківський район
Райони  | Том 23 | 2021
О. Ф. Кудіна
Максименко
Людина  |  Том 18 | 2017
І. О. Вишневецька
Мельникова
Людина  |  Том 20 | 2018

Нагору