Лец Станіслав-Єжи

ЛЕЦ Станіслав-Єжи (Lec Stanisław Jerzy; справж. — Stanislaw Jerzy de Tusch-Letz; псевд. — Stach; 06. 03. 1909, Львів — 07. 05. 1966, Варшава) — польський поет-сатирик, афорист. Закін. Львівський університет (1933). Дебютував 1929 віршем «Vesna» у г. «Ilustro­vany Kurier Codzienny». Від 1931 друкувався у часописі «Cyrulik Warszawski», 1933–36 — дописувач г. «Dziennik Popularny». Дотримувався лівих поглядів, спів­працював із соціаліст. колами. 1936–39 мешкав у Варшаві, спільно з Леоном Пастернаком створив літ. кабаре «Театр крутіїв», яке влада закрила після 8-ми вистав. Восени 1939 повернувся до Львова. Під час першої рад. окупації міста 1939–41 активно співпрацював із про­комуніст. часописом «Nowe Wid­nokregi», у своїх статтях вихваляв Й. Сталіна та комуніст. режим. Після окупації Львова нім. військами був ув’язнений у труд. таборі побл. Тернополя (1941–43), звідки втік. Спочатку під вигаданим прізвищем мешкав у Варшаві, потім перебував у партизан. загоні Армії Людової. Багато подій, які нібито сталися з Л. під час вій­ни, відомі лише з його оповідей і не підтверджені документально. Після вступу на тер. Польщі рад. армії зголосився до прокомуніст. Війська Польського, де отримав звання майора. Працював у сатир. тиж­невику «Szpilki» (1945), прес-аташе у Відні (1946–50). Із родиною виїхав до Ізраїлю, де мешкав 1950–52. Повернувся до Польщі 1952, проживав у Варшаві. Спочатку заробляв на жит­тя літ. перекладами з нім. та рос. мов, а згодом — літ. працею. Автор поет. зб. «Barwy» (1933), «Satyry patetyczne» (1936), «No­tatnik polowy» (1946), «Rekopis jerozolimski» (1956), «Do Abla і Каіnа» (1961); кн. фрашок «Spa­cer cynika» (1946), «Życie jest frasz­ką» (1948), «Z tysiąca i jednej frasz­ki» (1959) та ін. Став відомим після виходу зб. іроніч. та парадоксал. афоризмів «Myśli nieu­czesane» (1957) та «Myśli nieu­czesane nowe» (1964), які перекладено багатьма мовами світу (зокрема й укр.).

Завантажити статтю