ЛЕЩИ́НСЬКИЙ Болеслав (Leszczyński Bole­sław; 14. 08. 1837, станиця Тємнолєська, нині Краснодар. краю, РФ — 12. 06. 1918, Варшава) — польський актор, режисер. Навч. у Варшав. драм. школі у Я. Ясинсь­кого. 1857 дебютував у м. Плоцьк (нині Польща) в трупі Т. Гелговського. 1859–65 — актор Вілен. театру (нині Вільнюс). 1865–67 грав у провінц. театрах; 1869–72 — у Львові (вперше виконав роль Отел­ло в однойм. пʼєсі В. Шек­спіра). 1866 ви­ступив у Великому театрі у Варшаві, де втілив образи Оскара («Тридцять років, або Життя гравця» В. Дюканжа, М. Діно), Карла Моора («Роз­бійники» Ф. Шіл­лера). Не­зважаючи на успіх, був прийнятий до театру лише 1872. У 1882–85 гастролював у С.-Пе­тербурзі та ін. містах Росії. 1912–14 знімався у кіно. Грав нерівно, від­даючись натхнен­ню, часто ім­провізуючи. У твор. доробку були пере­важно комед. ролі, але в історію польс. театру уві­­йшов як ви­знач. трагік-новатор. По­ставив ви­стави: «Сірано де Бержерак» Е. Ро­стана, «Візник Геншель» Ґ. Гауптмана.