Лещинський Владислав
Визначення і загальна характеристика
ЛЕЩИ́НСЬКИЙ Владислав (1852, містечко Чорний Острів Проскурів. пов. Поділ. губ., нині смт Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — після 1930, м. Вільно, нині Вільнюс) — живописець. Закін. Кам’янець-Поділ. гімназію (нині Хмельн. обл., 1870), навч. у Варшав. худож. училищі (1880-і рр.; викл. В. Герсон), стажувався у С.-Петербур. АМ. Працював у Варшаві садівником, завідувач відділу мистецтва часопису «Літературні бесіди» (поч. 1890-х рр.); переїхав 1891 до Криму, далі — на Волинь і Поділля, 1904 — на Кавказ і в Ростов-на-Дону, 1907 оселився у м. Вільно. Учасник худож. виставок від 1876. Влаштував 1901–03 пересувні виставки у Києві. Автор пейзажів, портретів, сцен з укр. і литов. побуту. Для творчості Л. характерне витончене відтворення ландшафту. Захоплювася укр. козаччиною, війною 1812, польс. антирос. нац.-визв. рухом 1863–64 на Правобереж. Україні та в Литві. Реставрував картини і церк. розписи храмів. Від 1913 видавав і редагував ілюстров. сатир.-гуморист. ж. «Негідник», де вміщував власні карикатури, друкував комічні історії, притчі та анекдоти. Окремі полотна зберігаються у Каунас. військ. музеї (Литва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Запорожці» (1875), «Під час бурі» (1876), «Голова Лаокоона» (1880-і рр.), «Прикордонна застава на Кавказі» (1886), «Над Бугом» (1888), «Запорожці у гостях у кримського хана», «Здобуття Бахчисарая гетьманом Косинським», «Похід Лісовського» (усі — 1880–90-і рр.), «Земський начальник», «Цигани в дорозі», «Селянин», «Сільський музикант», «Наш священик», «На ярмарку», «Подвір’я», «У горах Криму» (усі — 1900–06), «Осіння дорога» (1908), «Синагога в Юрбарзі», «Старий двір у Жямайчай», «Млин», «Перед полюванням», «Зубри в пущі» (усі — 1909), «Наполеон на Замковій горі» (1912), «Береги Невежіса», «Стежинка під лісом», «Підвода з сіном» (усі — 1909–12), «Рибальське поселення», «Сторожка лісничого», «Відпочинок», «Гребля в Боришківцях», «Сільський музикант», «Каплиця в Княжичах» (усі — кін. 19 — поч. 20 ст.), «Зимова дорога» (1915), «Наполеон біля вежі Ґедимінаса» (1928).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
