КОРЯ́КІН Валентин Іванович (27. 04. 1944, с. Мигалки Бородянського р-ну Київської обл. — 02. 01. 1999, там са­­мо) — майстер різьбле­н­ня на де­­реві. Чоловік Раїси, батько Олек­­сандра Корякіних. Заслужений майстер народної творчості України (1995). Диплом 1-го ступеня ВДНГ УРСР (1978). Член НСМНМУ (1991). Тех­­ніки поліського різьбле­н­ня на­вчався у В. Нагнибіди. Працював від 1969 токарем-столяром сувенірного цеху Тетерівського лісгоспзагу (Житомирський р-н Житомирської обл.); у 1980–90-х роках — у цеху декоративно-при­кладного мистецтва Київського обʼ­єд­на­н­ня «Художник» Художнього фонду УРСР. Керівник цеху різьбле­н­ня на дереві (с. Мигалки, 1980–84). Створю­­вав професійні зразки дерев'яних виробів для промислового виробництва. Наслідуючи місцеві традиції, К. збагатив їх новими при­йомами. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних художніх ви­ставок від 1974. Персональні — у Києві (1995, посмертна — 2004). Для творчості К. притаман­ні виявле­н­ня природної краси деревини, оригінальна форма і вишукане оздобле­н­ня. Досягнув досконалості у виготовлен­ні баклаг, липівок, бочівок, крупʼяниць, кухлів, хлібниць, ми­­сок, ковшів, фруктівниць, кухон­них дощок, таць, скриньок, цукерниць, черпаків, ложок, інших видів токарського та бондарського посуду круглої, овальної й трикутної форм. Основа ор­­наметної композиції К. — ро­зетка. Від­­­роджував вибійку, викла­да­н­ня соломою, плеті­н­ня з кореня сосни.