Лєкарева-Нікітіна Галина Вікторівна
ЛЄ́КАРЕВА-НІКІ́ТІНА Галина Вікторівна (22. 04. 1946, Риґа) — живописець, громадсько-культурна діячка. Сестра Л. Туржанської, мати С. Ушанова. Ґран-Прі 2-го Міжнар. фестивалю «Червоні вітрила», Платинова премія Міжнар. конкурсу мистецтв «Золотий Дюк» (обидва — Одеса, 2012). Член НСХУ (1977). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури (Ленінград, нині С.-Петербург, 1972; викл. В. Орєшников, В. Рейхет, Б. Угаров). Працює в Одесі: на худож.-вироб. комбінаті (1973–2001), водночас — викладач живопису. худож. училища (1973–77), віце-президент Спілки мариністів Одеси (від 2000), заступник голови обл. організації НСХУ (2001–05). На творчій роботі. Організаторка міжнар. проекту «Арт-туризм» (Київ, 2007), дит. міжнар. конкурсів. Учасниця всеукр., всесоюз. і міжнар. мистецьких виставок, арт-фестивалів від 1975. Персон. — в Одесі (1976, 1986, 1992), Білгороді-Дністровському (Одес. обл., 1992). Створює темат. картини, портрети, пейзажі у реаліст. стилі. Деякі роботи зберігаються в Одес. істор.-краєзн. музеї, Сум. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Текстильниці» (1973), «Очікування», «На Дністрі», «У майстерні» (усі — 1975), «Тривога», «Ранок. Автопортрет із сином» (обидва — 1977), «Севастопольська набережна», «Зустріч із морем» (обидва — 1980), «Батько йде на фронт» (1984), «Перший день миру» (1985), «Час ворожінь» (1990), «Букет Спасу», «Ніч на Івана-Травника», «Вознесіння духу», «Пієта» (усі — 1991), «Предвічне» (1992), «Плавні», «Човни на березі Дністровського лиману» (обидва — 2000), «Самотня мушля» (2002), «Острів Зміїний» (2007), «Дорога до моря» (2009), «Фортеця. Білгород-Дністровськ», «Вилкове» (обидва — 2010), «Баранчик», «Ранок. Тиша», «Гранітно-степове Побужжя» (усі — 2011), «Дика природа Вилкового» (2012), «Човни», «Кароліно-Бугаз», «Виноградник» (усі — 2013), «Літо. Плавні» (2014).
Рекомендована література
- Всеукраинская выставка пейзажа «Мемориал А. И. Куинджи»: Каталог. Мариуполь, 2007;
- 2012.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
