Лєнартович Ян-Тадеуш
ЛЄНАРТО́ВИЧ Ян-Тадеуш (Lenartowicz Jan Tadeusz; 25. 01. 1877, Варшава — 23. 01. 1959, м. Краків, Польща) — польський лікар-дерматовенеролог. Професор (1920), дійс. чл. Краків. АН (1947). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1902), де й працював до 1906. Стажувався в Австрії, Франції (1904–05), Німеччині (1909). У 1906–20 — лікар у Перемишлі (Польща) та Львові; 1920–25 — професор кафедри дерматовенерології Яґеллон. університету; 1925–46 — зав. однойм. каф., водночас 1931–32 — декан мед. факультету Львів. мед. інституту; 1946–48 — керівник каф. і клініки дерматовенерології Вроцлав. університету (Польща). Ред. часопису «Polska Gazeta Lekarska» (1920–25). Вивчав етіологію, патогенез та питання лікування гонореї, сифілісу, пухирчатки, саркоїдозу, туберкульозу шкіри. Запропонував новий метод мікроскопіч. виявлення блідої спірохети. Описав харч. алергодерматоз, спричинений споживанням деяких видів рослин, — атрипексіаз.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Współczesne poglądy na patologię i terapję kiły. Kraków, 1924; Higiena skóry i włosów. Lwów, 1924; 1938; Czym są і czym grożą choroby weneryczne. Lwów, 1927; 1947; Atlas chorób skóry. Kraków, 1939; Zarys chorób wenerycznych. Wrocław, 1947.
Рекомендована література
- A. Śródka. Uczeni Polscy XIX i XX stulecia. T. 2. Warszawa, 1995;
- Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах. Л., 2004;
- Професори ЛНМУ.
Завантажити статтю
