Лєпін Георгій Федорович

Визначення і загальна характеристика

ЛЄ́ПІН Георгій Федорович (22. 02. 1931, м. Вітебськ, Білорусь) — фізик, громадський діяч. Доктор технічних наук (1973), професор (1974). Закін. Іркут. університет (РФ, 1953). Відтоді працював на Новочеркас. електрод. заводі (РФ). 1958–71 — у Краматор. індустр. інституті (Донец. обл.): 1962–69 — засн. і завідувач кафедри тех. механіки, 1969–71 — завідувач кафедри опору матеріалів; 1971–75 — засн. і завідувач кафедри тех. механіки Вінн. філії Київ. політех. інституту; 1975–78 — завідувач кафедри опору матеріалів Тольяттін. політех. інституту (Куйбишев., нині Самар. обл., РФ); 1978–85 — професор кафедри деталей машин Білорус. політех. інституту (Мінськ). Наукові дослідження: механіка деформів. твердого тіла, опір матеріалів, повзучість металів. Л. двічі виключали та поновлювали у КПРС. На поч. 1980-х рр. сам написав заяву про вихід з неї. Тривалий час не міг знайти роботи за фахом, працював на буд-ві с.-г. об’єктів у Гроднен. обл. (Білорусь). Після аварії на ЧАЕС від 1986 до 1992 брав участь у ліквідації її наслідків як побл. аварій. блоку, так і безпосередньо на ньому. Співзасн. і перший голова Всесоюз. організації «Союз “Чорнобиль”». Один з ав­торів проекту закону «Про соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи», який був поданий на розгляд ВР УРСР, Білоруської РСР, РРФСР і СРСР (відповідні закони прийнято 1991). Від поч. 1990-х рр. публікує книги та статті у ЗМІ Білорусі з чорнобил. проблем. Публічно обстоює дум­ку про недоцільність розгортання в Білорусі робіт у галузі атом. енергетики, популяризує технології, які є альтернативними до атом. енергетики, брав участь у протест. політ. акціях, за що зазнавав утисків від білорус. влади.

Завантажити статтю