ЛЄ́ПШИЙ Едвард (Lepszy Edward; 04. 05. 1855, м. Освенцим, нині Малопольс. воєводства, Польща — 10. 04. 1932, м. Краків, Польща) — польський живописець. Закін. Краків. школу образотвор. мистецтва (1886; майстерня Я. Ма­тейка). 1890–93 подорожував Білорус­сю, Латвією та Литвою. Працював від 1889 у Львові: викл. каф. орнам. рисунка й мо­делюва­н­ня політехніки; водночас — викладач рисунку у школі монастиря «Сакре-Кер»; від 1902 — керівник влас. школи живопису і рисунка для жінок. Брав участь у худож. ви­ставках від 1885. Член Товариства живописців і скульпторів у Львові (1893). Створював порт­рети, краєвиди, натюрморти, темат. картини, проекти вітражів. Під час ре­ставрації Ю. Захаревичем костелу Марії Сніжної (1892–93) виконав в інтерʼєрі стінопис з імітацією мозаїки, кар­тини на євангел. сюжети в стилі неоготики («Зу­стріч Марії та Єли­завети», «Благовіще­н­ня», «Покло­ні­н­ня волхвів», «Втеча до Єгипту», «Стріте­н­ня», «Ісус на­вчає у храмі», «Оплакува­н­ня»). Роз­робив картони вітражів для Лат. катедри у Львові: «Обітниці короля Яна-Казимира» (1896, 1-а премія; 1898 виконано фірмою Т. Зайдзіковського), «Найсвя­тіша Діва Марія зі святими» (1902, виконано 1904 у майстерні В. Екель­ського та А. Туха). Видав книги з влас. рисунками «Wspomnienia artysty» (Kraków, 1895), «Wzory rysunków własnoręcz­nych» (Lwów, 1905). У Політех. товаристві у Львові 1903 виголосив доповідь «W sprawie nauki odręcz­nych rysunków konturowych», у якій виклав нові навч. при­йоми швидкого опанува­н­ня мистецтва рисунка. Для учнів своєї школи та студентів Львів. політехніки під­готував 1902–03 низку взір­ців давньогрец. і середньовіч. орнаментів для за­стосува­н­ня у сецесій. оздоблен­ні. За винаходи у галузі механіки від­знач. бронз. меда­л­лю на Ювіл. ви­ставці Політех. товариства у Львові 1902. Від 1910 — у Кракові. Де­які роботи зберігаються у Львів. музеї історії релігії та галереї мистецтв, музеях Польщі.