Лєсник Андрій Герасимович
ЛЄ́СНИК Андрій Герасимович (06(19). 08. 1916, с. Гальжбіївка, нині Ямпіл. р-ну Вінн. обл. — 04. 02. 1994, Київ) — металофізик. Батько Н. Лєсник. Доктор фізико-математичних наук (1956), професор (1958), член-кореспондент НАНУ (1976). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1985). Премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1979). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1940). Від 1947 працював в Інституті металофізики НАНУ (Київ; до 1955 — Лаб.): 1958–86 — завідувач відділу фізики металевих плівок, 1986–94 — гол. н. с. Наукові дослідження з термодинаміки сплавів (теорія фазових рівноваг) та фізики явищ у плівках (доменна структура і процеси перемагнічування, наведена магнітна анізотропія тощо). Був визнаним фахівцем в Україні у галузі фізики метал. властивостей.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Модели межатомного взаимодействия в статистической теории сплавов. Москва, 1962; Наведенная магнитная анизотропия. К., 1976; О возможности существования супермагнетизма одномерных ферромагнетиков // Изв. АН СССР. Сер. физ. 1980. Т. 44, № 7; Суперпарамагнетизм ферромагнетиков с термодинамически неустойчивым дальним магнитным порядком // Металлофизика. 1982. Т. 4, № 4; Затвердевание кластерной жидкости // Там само. 1989. Т. 6, № 1; Магнитные свойства анизотропного слабого ферромагнетика в метастабильном состоянии (теория) // Там само. 1991. Т. 13, № 10; Кластерная модель слабого зонного антиферромагнетика и его термодинамические свойства // Там само. 1993. Т. 15, № 11 (співавт.).