Ливчак Йосип Миколайович

ЛИВЧА́К (ЛІВЧА́К) Йосип Миколайович (16. 05. 1840, с. Тисів, нині Болехів. міськ­ради Івано-Фр. обл. — 27. 10(09. 11). 1914, Петроград, нині С.-Пе­тербург) — громадський діяч, винахідник. Закін. гімназію у м. Перемишль (нині Поль­ща), навч. у Львів. і Віден. університетах. У Відні співпрацював із товариством «Славянская беседа», очолював спілку студент. молоді «Русская основа». Дотримувався москвофіл. і панслов’ян. орієнтації, обстоював необхідність об’єд­нання усіх слов’ян. земель у складі Росії. Видавав гуморист. ж. «Страхопуд» (1863–68) із літ. додатком «Золотая грамота» (1864–68) та часопис «Славянская заря» (1867–68). Надрукував життєпис і твори О. Духновича, позитивно оцінював діяль­ність А. Добрянського, писав про значення творчості М. Лучкая, І. Талапковича, О. Павловича. Також вміщував публікації у рос. періодиці, був знайомий із І. Аксаковим і Ф. Достоєвським. Учасник Слов’ян. з’їзду в Москві та С.-Пе­тербурзі (1867). Через переслідування з боку влади Австро-Угорщини 1869 ви­їхав до Росії. Викладав математику у Вілен. реал. училищі (нині Вільнюс), згодом жив і працював у С.-Пе­тербурзі. Винайшов матрицевибивну набірну машину «Стереограф», яку від 1875 використовували для вид. г. «Ви­ленский вестник». Розробив і 1880 застосував на Закаспій. залізниці технологію механізов. укладання залізнич. колії. 1882–83 запатентував у Австро-Угорщині та Великій Британії принцип. конструкцію набірної машини. Сконструював приціл. станок (1886), прототип пери­скопа (відзнач. великою золотою медаллю Париз. АН), автомат. покажчик пройденого шля­ху та швидкості руху для локомотива (1903 відзнач. золотою медаллю ім. О. Бородіна Рос. тех. товариства). Досліджував проблеми повітроплавання.

завантажити статтю