ЛИВЧА́К (ЛІВЧА́К) Йосип Микола­йович (16. 05. 1840, с. Тисів, нині Болехів. міськ­ради Івано-Фр. обл. — 27. 10(09. 11). 1914, Петро­град, нині С.-Пе­тербург) — громадський діяч, винахідник. Закін. гімназію у м. Пере­мишль (нині Поль­ща), навч. у Львів. і Віден. університетах. У Відні спів­працював із товариством «Славянская беседа», очолював спілку студент. молоді «Рус­ская основа». Дотримувався москвофіл. і пансловʼян. орієнтації, об­стоював необхідність обʼєд­на­н­ня усіх словʼян. земель у складі Росії. Видавав гуморист. ж. «Страхопуд» (1863–68) із літ. додатком «Золотая грамота» (1864–68) та часопис «Славянская заря» (1867–68). На­друкував жит­тєпис і твори О. Духновича, позитивно оцінював діяль­ність А. Добрянського, писав про значе­н­ня творчості М. Лучкая, І. Талапковича, О. Па­вловича. Також вміщував публікації у рос. періодиці, був зна­йомий із І. Аксаковим і Ф. Достоєвським. Учасник Словʼян. зʼ­їзду в Москві та С.-Пе­тербурзі (1867). Через пере­слідува­н­ня з боку влади Австро-Угорщини 1869 ви­­їхав до Росії. Викладав математику у Вілен. реал. училищі (нині Вільнюс), згодом жив і працював у С.-Пе­тербурзі. Вина­йшов матрицевибивну набірну машину «Стерео­граф», яку від 1875 використовували для вид. г. «Ви­ленский вестник». Роз­робив і 1880 за­стосував на Зака­спій. залізниці технологію механізов. укла­да­н­ня залізнич. колії. 1882–83 запатентував у Австро-Угорщині та Великій Британії принцип. кон­струкцію набірної машини. Сконструював приціл. станок (1886), прототип пери­­скопа (від­знач. великою золотою меда­л­лю Париз. АН), автомат. покажчик пройденого шля­ху та швидкості руху для локомотива (1903 від­знач. золотою меда­л­лю ім. О. Бородіна Рос. тех. товариства). Досліджував про­блеми повітроплава­н­ня.

Літ.: Немировский Е. Изобретатель Ливчак // Знание — сила. 1952. № 2. Р. В. Пилипчук