Лизун Степан Олексійович
ЛИЗУ́Н Степан Олексійович (01. 01. 1951, с. Бада Читин. обл., РФ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990), професор (2007). Закін. Львівський університет (1973). Відтоді працював у НВО «Термоприлад»; 1975–2000 — в Інституті геології та геохімії горючих копалин НАНУ (обидва — Львів): 1991–97 — завідувач відділу проблем нафт. геофізики, 1997–2000 — директор; 2003–05 — ген. дир. НДІ нафтогаз. промисловості НАК «Нафтогаз України»; від 2011 — заступник директора з наукової роботи Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ (обидва — Київ). 2000–01 — заступник Міністра екології та природ. ресурсів України, 2001–03 — 1-й заст. держ. секр. Міністерства екології та природ. ресурсів України, 2005–06 та 2010 — заступник, 2006–10 — 1-й заст. Міністра охорони навколиш. природ. середовища України. Осн. наук. дослідж. у галузі геології палив. копалин, фізики гірських порід і нафтогаз. геофізики.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Методы изучения стимулированных явлений в петрофизике. К., 1991; Основы сейсмоэлектроразведки. Москва, 1995; Карпатська нафтогазоносна провінція. Л., 2004; Моделювання геологічної будови покладів нафти і гідродинаміки процесів їх розробки. Л.; К., 2005; Тектоногеофлюїдодинамічна концепція формування термобаричних умов в осадових басейнах та практичне її використання у процесі пошуків, розвідки та видобування нафти і газу. Ів.-Ф., 2013 (усі — співавт.).