Лиманське

ЛИМА́НСЬКЕ  — селище міського типу Роздільнянського району Одеської області. Знаходиться на лівому березі Кучурганського лиману (на правому — Молдова), за 75 км від обл. центру, за 24 км від рай­центру, за 7 км від залізнич. ст. Ку­чурган і за 6 км від автошляху Одеса–Кишинів. Площа 5,05 км². За переписом 2001, насел. становило 7319 осіб (складає 86,2 % до 1989), станом на січень 2015 — 7458 осіб (переважно українці). Побл. смт знайдено кілька курганів із похованнями кочівників 9–12 ст. Свою історію Л. веде від нім. колоній Зельці та Кандель, засн. 1798 на землях, здобутих Рос. імперію після рос.-турец. війн 1768–91. За першим переписом колоній 1811, у Зельцях про­живало 471, у Канделі — 474 особи. Значна кількість німців виїхала з колоній після виходу 1871 указу Олександра ІІ, яким скасовано низку пільг, зокрема й щодо не­проходження військ. повинності, та з поч. 1-ї світової вій­ни. 1916 у Зельцях проживало 5047 осіб, діяли костел, 2 школи (348 уч­нів), лікарня, каса взаємодопомоги, працювали млин, лісопиль­ня, бойня, були 8 винних погребів, аптека, 10 лавок; у Канделі — відповідно 2525 осіб, православна церква, 2 школи (371 учень), паромна переправа, 2 вин­них погреби, 9 лавок. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася. Жит. чинили спротив насильниц. колективізації. 1803–1920 поселення перебували у складі Херсон., 1920–22 — Одес. губ. (1825–22 — Одес. пов.), 1923–30 — Одес. округи, від 1932 — Одес. обл. У 1930-х рр. Зельці були центром нім. нац. р-ну. Він був створ. 1924 як Мангейм. р-н, від 1926 — Фрід­ріх-Енгельсов. р-н, від 1931 — Зельц. р-н. 1926 його тер. становила 570 км², насел. — 20 875 осіб; складався з Амбросієв., Баден., Вигодян., Ексарев., Ель­зас., Зельц., Кандел., Мангейм., Отрадів., Секретар. і Страсбур. сільрад. 1939 Баден., Ельзас., Зельц., Кандел. і Страсбур. сіль­ради перепідпорядковано Роздільнян. р-ну, ін. — Біляїв. р-ну. У міжвоєн. час, окрім німців, мешкали українці, росіяни та молдовани. Від серпня 1941 до квітня 1944 села Зельці та Кандель контролювали румун. війська. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювало 304 жит., з них 109 загинуло. З наступом рад. військ значна кількість нім. насел. ви­їхала у Німеччину. 1944 Зельці перейменували на Лиманське, а Кандель — на Рибальське. Зго­дом села об’єднали. Від 1957 Л. — смт. 2008 на базі військ. аеродрому, який тут діяв від 1945, створ. міжнар. аеропорт «Лиманське» (здатний приймати літаки Іл-76, Ту-204, Ту-154, Ту-134, гелікоптери всіх типів; має пропускну здатність 50 осіб на год.). Нині також працюють 2 с.-г. підприємства, які переважно займаються виноградарством і садівництвом, а також вирощуванням зерн. і овочевих культур та тваринництвом. Є відділ прикордон. служби. У Л. — аграр. ліцей (один із корпусів розташ. у будівлі причту, поч. 20 ст.), 2 заг.-осв. школи, школа-інтернат; Бу­динок культури, краєзн. музей, муз. школа; лікар. амбулаторія. Збереглися у напівзруйнов. стані собори Пресвятої Трійці (1892) та Успіння Пресвятої Богородиці (1901). Діють реліг. громади УПЦ МП і УГКЦ. Встановлено пам’ятники рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, та воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі автоматиз. систем керування В. Вартанян, геоботанік С. Дзевановський і фахівець у галузі будівництва, економіст В. Ячменьова.

Г. М. Головко

Фотоілюстрації

завантажити статтю