Лиманське

ЛИМА́НСЬКЕ — селище міського типу Роз­дільнянського ра­йону Одеської області. Знаходиться на лівому березі Кучурганського лиману (на правому — Молдова), за 75 км від обл. центру, за 24 км від рай­центру, за 7 км від залізнич. ст. Ку­чурган і за 6 км від автошляху Одеса–Кишинів. Площа 5,05 км². За пере­писом 2001, насел. становило 7319 осіб (складає 86,2 % до 1989), станом на січень 2015 — 7458 осіб (пере­важно українці). Побл. смт зна­йдено кілька курганів із похова­н­нями кочівників 9–12 ст. Свою історію Л. веде від нім. колоній Зельці та Кандель, засн. 1798 на землях, здобутих Рос. імперію після рос.-турец. війн 1768–91. За першим пере­писом колоній 1811, у Зельцях про­живало 471, у Канделі — 474 особи. Значна кількість німців виїхала з колоній після виходу 1871 указу Олександра ІІ, яким скасовано низку пільг, зокрема й щодо не­­проходже­н­ня військ. повин­ності, та з поч. 1-ї світової вій­ни. 1916 у Зельцях проживало 5047 осіб, діяли костел, 2 школи (348 уч­нів), лікарня, каса взаємодопомоги, працювали млин, лісопиль­ня, бойня, були 8 вин­них погребів, аптека, 10 лавок; у Канделі — від­повід­но 2525 осіб, православна церква, 2 школи (371 учень), паромна пере­права, 2 вин­них погреби, 9 лавок. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася. Жит. чинили спротив насильниц. колективізації. 1803–1920 поселе­н­ня пере­бували у складі Херсон., 1920–22 — Одес. губ. (1825–22 — Одес. пов.), 1923–30 — Одес. округи, від 1932 — Одес. обл. У 1930-х рр. Зельці були центром нім. нац. р-ну. Він був створ. 1924 як Мангейм. р-н, від 1926 — Фрід­ріх-Енгельсов. р-н, від 1931 — Зельц. р-н. 1926 його тер. становила 570 км², насел. — 20 875 осіб; складався з Амбросієв., Баден., Вигодян., Ексарев., Ель­зас., Зельц., Кандел., Мангейм., Отрадів., Секретар. і Страсбур. сільрад. 1939 Баден., Ельзас., Зельц., Кандел. і Страсбур. сіль­ради пере­підпорядковано Роз­дільнян. р-ну, ін. — Біляїв. р-ну. У між­воєн. час, окрім німців, мешкали українці, росіяни та молдовани. Від серпня 1941 до квітня 1944 села Зельці та Кандель контролювали румун. війська. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювало 304 жит., з них 109 загинуло. З на­ступом рад. військ значна кількість нім. насел. ви­їхала у Німеч­чину. 1944 Зельці пере­йменували на Лиманське, а Кандель — на Рибальське. Зго­дом села обʼ­єд­нали. Від 1957 Л. — смт. 2008 на базі військ. аеро­дрому, який тут діяв від 1945, створ. між­нар. аеропорт «Лиманське» (здатний при­ймати літаки Іл-76, Ту-204, Ту-154, Ту-134, гелікоптери всіх типів; має пропускну здатність 50 осіб на год.). Нині також працюють 2 с.-г. під­приємства, які пере­важно за­ймаються вино­градарством і садівництвом, а також вирощува­н­ням зерн. і овочевих культур та тварин­ництвом. Є від­діл прикордон. служби. У Л. — аграр. ліцей (один із корпусів роз­таш. у будівлі причту, поч. 20 ст.), 2 заг.-осв. школи, школа-інтернат; Бу­динок культури, краєзн. музей, муз. школа; лікар. амбулаторія. Збереглися у напів­зруйнов. стані собори Пресвятої Трійці (1892) та Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (1901). Діють реліг. громади УПЦ МП і УГКЦ. Встановлено памʼятники рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, та воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі автоматиз. систем керува­н­ня В. Вартанян, геоботанік С. Дзевановський і фахівець у галузі будівництва, економіст В. Ячменьова.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю