Лимонов Ілля Дмитрович
ЛИМО́НОВ Ілля Дмитрович (27. 07. 1924, с. Чуваши, нині Кіров. обл., РФ – 04. 07. 1991, м. Сєвєрськ Томської обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від липня 1942. Закін. Рязан. кулеметне училище (м. Касимов, РФ, 1943), Кіров. мех.-технол. технікум (1948), Томський пед. інститут (1975). Відзначився у вересні 1943 як командир кулемет. взводу 957-го стрілец. полку 309-ї дивізії під час форсування Дніпра та утримання плацдарму побл. с. Балико-Щучинка Кагарлиц. р-ну Київ. обл. Від 1945 – лейтенант запасу. Відтоді працював у Кіров. бібліотеч. технікумі, від 1948 – на шинному заводі. Від 1953 служив у органах МВС. Від 1955 – у відставці. Мешкав у Сєвєрську, де працював у товаристві «Знання» та міській організації ДТСААФ. На фасаді будинку, де проживав Л., і будівлі В’ятського гуманітар. університету (Кіров) встановлено мемор. дошки.
Літ.: Сухорева Е. И как прежде в строю // Сов. учитель. 1975, 21 фев.; Кавалеры Золотой Звезды. Томск, 1999; Северчане в боях за Родину. Северск, 2010.
Р. В. Руденко
Рекомендована література
- Сухорева Е. И как прежде в строю // Сов. учитель. 1975, 21 фев.;
- Кавалеры Золотой Звезды. Томск, 1999;
- Северчане в боях за Родину. Северск, 2010.