Линник Олексій Іванович

ЛИ́ННИК Олексій Іванович (? — ?) — архітектор. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інж. Працював у Харкові наприкінці 19 — на поч. 20 ст., був міським архітектором. Від 1912 — чл. Укр. художньо-архіт. відділу (приймав замовлення на проекти будівель, пам’ятни­ків і предметів декор. мистецтва в укр. нац. стилі, організовував художні й архіт. конкурси) Харків. літ.-худож. гуртка. Л. використовував переважно модерніз. форми істор. стилів; низка його споруд позначена рисами укр. архіт. модерну. Серед реаліз. проектів у Харкові — значна кількість трамвай. зупинк. навісів і парк. павільйонів, будинок хлібопекарні (1910-і рр.; усі — не збереглися), надбудова 3-го поверху (під Батурин. училище) четвертого склад. училища на 12 ком­плектів ім. К. Ушинського (нині заг.-осв. школа № 7 на вул. Батуринська, № 25; 1914; 2-поверх. будівлю споруджено 1906–07 за проектом Б. Корнієнка); у спів­авторстві з І. Загоскіним і Б. Кор­нієнком — складні училища на 16 комплектів ім. імператора Миколи ІІ у Михайлів. провулку (нині клінічна лікарня № 1 у провулку Шота Руставелі, № 10; 1896) і на 15 комплектів ім. цесаревича Олексія Миколайовича на Холод. горі (нині заг.-осв. школа № 18 на вул. Ільїнська, № 40; 1914–16), Заїков. училище (нині залізнич. технікум на вул. Гольд­бергівська, № 77; 1915). У 1913 разом з міським інж. Б. Кустерним, чл. істор.-філол. товариства Харків. університету та ін. брав участь у дослідж. підзем. ходів під Харковом.

Рекомендована література

1. Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю