ЛИНОВИ́ЦЬКИЙ Петро Па­влович (12. 07. 1943, с. Паризька Комуна Гребінків. р-ну Полтав. обл. — 16. 04. 2002, Черкаси) — поет. Член СП СРСР (1970). Закін. Укр. полігр. ін­ститут у Львові (1969). Учителював, працював у пресі на Кірово­градщині, Полтавщині, від 1994 — у Черкасах, редагував г. «Тарасові джерела». Літ. діяльність роз­почав 1963, друкувався у полтав. вид. — альманасі «Криниця», ж. «Добромисл», г. «Літературна Полтавщина», «Зоря Полтавщини» та ін. Оспівував минуле і сучасне рідного краю, людей, які творять добро, красу природи; в остан­ні роки виразніше за­звучали громадян. мотиви, тема осмисле­н­ня історії, по­значена гірким досві­дом. Автор зб. «Оржиця» (Дн., 1969), «Громаденки» (Дн., 1973), «Зоряна далечінь» (К., 1975), «Свято надії» (Дн., 1977), «Живої памʼяті бага­т­тя» (К., 1988). Окремі вірші Л. пере­кладено рос., казах., киргиз., польс. мовами.