Линьов Олександр Федорович

Визначення і загальна характеристика

ЛИНЬО́В Олександр Федорович (28. 02. 1926, с. Гривки, нині Саратов. обл., РФ — 11. 04. 2001, Київ) — фахівець у галузі ядерної фізики. Доктор технічних наук (1978), професор (1991). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1985). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Ленінгр. ін­ститут точної механіки й оптики (нині С.-Петербург, 1953). Від­тоді пра­цював у Ін­ституті атом. енергії (Мос­ква); 1959–66 — у Лаб. ядер. реак­цій Обʼ­єдн. ін­ституту ядер. дослідж. (м. Дубна Моск. обл.); 1966–70 — в Ін­ституті фізики АН УРСР; 1970–2001 — в Ін­ституті ядер. дослідж. НАНУ (обидва — Київ), де про­йшов шлях від ст. н. с. до завідувач від­ділу фізики при­скорювачів і заст. дир., остан. часом обій­мав посаду пров. н. с.-консуль­танта. Напрями наук. дослідж.: ядерна фізика, радіац. без­пека, при­скорювачі заряджених частинок, ядерна енергетика.

Пр.: Спектрометр быстрых нейтронов по времени пролета // АЭ. 1958. № 5 (спів­­авт.); Образование спонтан­ноделящегося изомера при облучении америция нейтронами // Nucl. Phys. 1965. Vol. 63 (спів­­авт.); 240-см изохрон­ный циклотрон ИЯИ АН УССР // АЭ. 1976. № 6; Конструирование нейтрон­ной трубки с лазерным источником ио­нов // Там само. 1982. № 4 (спів­­авт.); Транс­­портер зарядов для электро­статичес­ких ускорителей // Вопр. атом. науки и техники. Сер. Общая и ядер. физика. 1983. Вып. 3(24) (спів­­авт.).

Н. Л. Дорошко

Завантажити статтю