Линьов Олександр Федорович
ЛИНЬО́В Олександр Федорович (28. 02. 1926, с. Гривки, нині Саратов. обл., РФ — 11. 04. 2001, Київ) — фахівець у галузі ядерної фізики. Доктор технічних наук (1978), професор (1991). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1985). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. інститут точної механіки й оптики (нині С.-Петербург, 1953). Відтоді працював у Інституті атом. енергії (Москва); 1959–66 — у Лаб. ядер. реакцій Об’єдн. інституту ядер. дослідж. (м. Дубна Моск. обл.); 1966–70 — в Інституті фізики АН УРСР; 1970–2001 — в Інституті ядер. дослідж. НАНУ (обидва — Київ), де пройшов шлях від ст. н. с. до завідувач відділу фізики прискорювачів і заст. дир., остан. часом обіймав посаду пров. н. с.-консультанта. Напрями наук. дослідж.: ядерна фізика, радіац. безпека, прискорювачі заряджених частинок, ядерна енергетика.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Спектрометр быстрых нейтронов по времени пролета // АЭ. 1958. № 5 (співавт.); Образование спонтанноделящегося изомера при облучении америция нейтронами // Nucl. Phys. 1965. Vol. 63 (співавт.); 240-см изохронный циклотрон ИЯИ АН УССР // АЭ. 1976. № 6; Конструирование нейтронной трубки с лазерным источником ионов // Там само. 1982. № 4 (співавт.); Транспортер зарядов для электростатических ускорителей // Вопр. атом. науки и техники. Сер. Общая и ядер. физика. 1983. Вып. 3(24) (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
