Липовий Володимир Петрович

ЛИ́ПОВИЙ Володимир Петрович (25. 02. 1950, Львів) — живописець. Член Національної спілки художників України (1995). Закін. Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1972; викл. А. Бокотей, Д. Крвавич, В. Овсійчук, Л. Пушкаш). Відтоді працює у Львові: викладач рисунку і скульптури училища прикладного мистецтва; від 1975 — викладач кафедри рисунку і живопису архітектурного факультету політехнічного інституту; 1989–98 — викладач кафедри рисунку Академії мистецтв; 1998–2010 — художник-консультант об’єдн. «Творчість». Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1970-х рр. Персон. — у Львові (1991–95, 1998, 2000–02, 2004, 2010–12), Києві (1993), Івано-Франківську, Ґданську (Польща; обидві — 1994), Тернополі, Вінниці, Черкасах, Харкові, Запоріжжі (усі — 1995), Донецьку, Лу­ганську (обидві — 1996), Дніпропетровську (1996–97), Кіровограді, Херсоні, Миколаєві, Одесі (усі — 1997), Сімферополі (1997–98), Золочеві (1998–99), Новояворівську, Яворові, Стрию, Дро­гобичі, Трускавці (усі — 1999), Самборі (1999–2000), Бориславі, Червонограді (обидві — 2000; усі — Львівська обл.). Для творчості Л. характерні філос. задумливість, епічність і романтизм у модифікованих формах, домінування онтологічного вирішення ідеї творів. Основна тематика — історико-героїчна та релігійна (Київська Русь, гетьманська доба, Львівщина, Карпати). Історію України Л. відтворює символічними образами су­марних подій. Створює ліричні пей­зажі, портрети, темат. картини, ікони у реалістичному стилі. Деякі полотна зберігаються у Національному музеї у Львові, Львівській галереї мистецтв, Львівському та Дніпропетровському історичних музеях, Харківському художньому музеї, Одеському історико-краєзнавчому музеї.

Тв.: триптихи — «Козацька слава» (1980–87), «Юність Данила Галицького» (1982–92), «Православні» (1983), «Храм» (1985), «Гетьманські думи» (2007), «Славетна муза Соломія», «На хвилях часу» (обидва — 2008); «Карпатська Мадонна» (1982), «Першодрукар Іван Федоров», «О. Довбуш», «Батьки і діти», «Різдво в Карпатах» (усі — 1984), «Перед стратою (І. Сулима)» (1986), «Карпатський танок», «Чорнобильський ре­­квієм» (обидва — 1987), «Дивосвіт О. Но­ваківського» (1988), «Князь Володимир», «Княгиня Ольга», «Митрополит Петро Могила», «Митрополит Андрей Шептицький», «Дон Кіхот (У пошуках істини)» (усі — 1992), «Мойсей» (1993), «Епоха часів Данила Галицького» (1998), «П. Конашевич-Сагайдачний» (1998; 2004), диптих «Безсмертні генії» (2002), «І. Мазепа» (2004), «Пори року» (2007); серії — «Дерев’яні церкви у Карпатах» (1986–91), «Герби земель України» (1992), «Гомоніла Україна…» (1995–2010); ікони — «Богородиця з Дитям (Почаївська Богоматір)», «Ісус Христос», «Свята Трійця», «Во ім’я Отця, Сина і Святого Духа», «Собор архангела Михаїла», «Юрій Змієборець», «Св. Ми­кола Чудотворець», «Мойсей. Десять заповідей» (усі — 1995–2010).

Літ.: Дорош А. Митець із непозиченим обличчям // Молода Галичина. 1994, 29 верес.; Лісовий М. З Україною в серці // КСв. 1998, 16 січ.; Скірська Г. Кар­тини, написані серцем і душею // Укр. шлях. 2000, 30 листоп. — 6 груд.; Во­­лодимир Липовий. «Господи, просвіти мене»: Буклет. Л., 2010.

Ю. І. Суховій

Основні твори

триптихи — «Козацька слава» (1980–87), «Юність Данила Галицького» (1982–92), «Православні» (1983), «Храм» (1985), «Гетьманські думи» (2007), «Славетна муза Соломія», «На хвилях часу» (обидва — 2008); «Карпатська Мадонна» (1982), «Першодрукар Іван Федоров», «О. Довбуш», «Батьки і діти», «Різдво в Карпатах» (усі — 1984), «Перед стратою (І. Сулима)» (1986), «Карпатський танок», «Чорнобильський ре­­квієм» (обидва — 1987), «Дивосвіт О. Но­ваківського» (1988), «Князь Володимир», «Княгиня Ольга», «Митрополит Петро Могила», «Митрополит Андрей Шептицький», «Дон Кіхот (У пошуках істини)» (усі — 1992), «Мойсей» (1993), «Епоха часів Данила Галицького» (1998), «П. Конашевич-Сагайдачний» (1998; 2004), диптих «Безсмертні генії» (2002), «І. Мазепа» (2004), «Пори року» (2007); серії — «Дерев’яні церкви у Карпатах» (1986–91), «Герби земель України» (1992), «Гомоніла Україна…» (1995–2010); ікони — «Богородиця з Дитям (Почаївська Богоматір)», «Ісус Христос», «Свята Трійця», «Во ім’я Отця, Сина і Святого Духа», «Собор архангела Михаїла», «Юрій Змієборець», «Св. Ми­кола Чудотворець», «Мойсей. Десять заповідей» (усі — 1995–2010).

Рекомендована література

1. Дорош А. Митець із непозиченим обличчям // Молода Галичина. 1994, 29 верес.;
   Google ScholarInternet
2. Лісовий М. З Україною в серці // КСв. 1998, 16 січ.;
   Google ScholarInternet
3. Скірська Г. Кар­тини, написані серцем і душею // Укр. шлях. 2000, 30 листоп. — 6 груд.;
   Google ScholarInternet
4. Во­­лодимир Липовий. «Господи, просвіти мене»: Буклет. Л., 2010.
   Google ScholarInternet

Фотоілюстрації

завантажити статтю