Липський Володимир Іполитович
ЛИ́ПСЬКИЙ Володимир Іполитович (27. 02(11. 03). 1863, с. Самостріли Рівнен. пов. Волин. губ., нині Корец. р-ну Рівнен. обл. — 24. 02. 1937, Одеса) — геоботанік. Доктор ботаніки (1919), академік АН УРСР (1919), член-кореспондент АН СРСР (1928). Премії ім. М. Ахматова РАН (1917), ім. М. Пржевальського Рос. геогр. товариства (1897). Закін. Колегію П. Ґалаґана (1881), Університет св. Володимира (1886) у Києві, де й працював пом. консерватора Ботан. кабінету, згодом — консерватором Ботан. саду, водночас — асист. І. Шмальгаузена. Брав участь у знач. кількості експедицій, зокрема у Середню Азію, Грецію, Італію, Австрію, Францію, Іспанію, Португалію, США, під час яких став відомим не лише як систематик рослин, а також як етнограф, географ, історик. Від 1894 — у Петрогр. ботан. саду (нині С.-Петербург): молодший та ст. консерватор, гол. ботанік, завідувач відділу живих рослин, 1914 — в. о. дир. 1917 переїхав до Житомира. Від 1918 — директор Ботан. саду, від 1920 — чл. правління, 1921 — віце-президент, 1922–28 — президент ВУАН (Київ). 1928–37 — директор, зав. сектору морфології і систематики рослин Одес. ботан. саду. Член Київ. товариства природознавців, Рос. геогр. товариства. Осн. наук. праці присвяч. питанням флористики, систематики, географії рослин, гербар. справі, принципам організації ботан. садів, історії ботаніки. За його методикою почали опрацьовувати гербарні колекції в усіх країнах світу. Вивчав рослинність України, зокрема Сухого лиману побл. Одеси, поклади торфу та мінерал. радіоактивні джерела в Житомир. і Київ. обл.; водорості акваторії Чорного моря, що дало змогу розпочати виробництво йоду та агар-агару. Описав 4 нових роди, понад 280 видів і внутр.-видових таксонів судин. рослин. Імʼям Л. названо 56 видів судин. рослин (астрагал Липського, ковила Липського, тонконіг Липського тощо) і 2 роди (Lipskyella Juss., Lipskya Nevski), одну з вершин Паміру, перевали, льодовики.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследования о флоре Бессарабии // Зап. Киев. об-ва естествоиспытателей. 1889. Т. 10, вып. 2; Гербарий Санкт-Петербургского ботанического сада к концу его 75-летнего существования (1823–1898). С.-Петербург, 1898; Горная Бухара. Результаты трехлетних путешествий в Среднюю Азию в 1896, 1897 и 1899 годах. С.-Петербург, 1902. Ч. 1–2; 1905. Ч. 3; Ботанические сады Мадрида, Лиссабона и Кью: Отчет о заграничной командировке 1905 г. // Тр. С.-Петербур. ботан. сада. 1906. Т. 24; Гербарий Санкт-Петербургского ботанического сада (1823–1908). Юрьев, 1908; Цейлон и его ботанические сады. С.-Петербург, 1911; Северная Америка и ее ботанические сады. Ч. 1. Нью-Йоркский ботанический сад. Петроград, 1915; Ботанічний сад Української академії наук і його завдання // Ювіл. зб. на пошану академік Д. Багалія. К., 1927; Краткий отчет о ботанических исследованиях Сухого лимана (1927) // Тр. Озер. комиссии, состоящей при ВУАН. 1928. Вып. 1; Йод и агар-агар из водорослей Черного моря // Докл. АН СССР. 1932. № 3.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
