Лис Василь Михайлович
Визначення і загальна характеристика
ЛИС Василь Михайлович (05. 08. 1934, с. Домашів, нині Сокал. р-ну Львів. обл.) — журналіст, письменник. Обл. літ. премія ім. П. Артеменка (1984). Заслужений журналіст України (1987). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Львівський університет (1960). Писати почав у шкіл. роки, основам журналістики навч. у Ю. Кругляка. Перше оповідання для дітей опубл. 1952 у г. «Зірка». Працював у львів. обл. г. «Вільна Україна», газетах Вінниці; від 1974 — власкор «Робітничої газети» у Полтав. та Сум. обл. Нині — на пенсії, мешкає у Полтаві. Автор зб. худож.-докум. оповідань і повістей для дітей «Глибина» (1979), «Три жмені цукру» (1980), «Сині проліски» (1983; перекл. англ., вірм., рос., франц. мовами), «Срібні ключі» (1986), «Погоня» (1989; усі — Київ), «Облава» (1994), «Поверхи щастя» (2007, співавт.), «Довженко в Яреськах», «Спалах генія» (обидві — 2008, співавт.; усі — Полтава), а також публікацій у г. «Молодь України», «Літературна Полтавщина», «Цілком відверто», ж. «Прапор», «Криниця», «Добромисл», колект. зб. «Сонячні зажинки» (Х., 1976), антології прози і драматургії «Калинове гроно» (П., 2006).