Лисенко Андрій Кононович

ЛИ́СЕНКО Андрій Кононович (29. 08. 1868, с. Козляничі, нині Сосниц. р-ну Черніг. обл. — 26. 11. 1925, містечко Іґало, похов. у м. Герцеґ-Нові, Югославія, нині Чорногорія) — військовик. Генерал-майор (1916). Закін. 1-й С.-Петербур. кадет. корпус (1889), 1-е Павлів. військ. училище (1891). Служив у лейб-гвардії Фінлянд. полку в С.-Петербурзі; від 1910 — старший ад’ютант штабу військ гвардії та С.-Петербур. військ. округу; під час 1-ї світової війни — черговий генерал штабу 9-ї армії Пд.-Зх. фронту. За часів Української Держави 1918 входив до штабу головнокомандувача її армії в Києві. 1919 — у Добровол. армії ЗС Пд. Росії. 1920 емігрував до Югославії. Очолював притулок Рос. товариства Червоного хреста.

Літ.: Волков С. В. Офицеры российской гвардии: Опыт мартиролога. Москва, 2002; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

К. Є. Науменко

Рекомендована література

Волков С. В. Офицеры российской гвардии: Опыт мартиролога. Москва, 2002;
Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.