Лисенко Олександр Євгенович

ЛИ́СЕНКО Олександр Євгенович (23. 11. 1914, с. Хрінівка, нині Іллінец. р-ну Вінн. обл. – 30. 11. 2005, м. Юмайна, Австралія) – прозаїк. Закін. план.-екон. факультет Харків. інституту рад. торгівлі (1938). Працював економістом у промторзі м. Сталіно (нині Донецьк), згодом – у торг. відділі при облвиконкомі. Під час нім.-фашист. окупації повернувся у рідне село. На поч. 1944 емігрував до Зх. Єв­ропи, а від березня 1949 – в Австралії: працював вантажником на залізниці, згодом – у рентґенол. кабінеті у Сіднеї. За­кін. курси й отримав диплом радіографа (1960). За цим фахом працював до 1979. Друкував статті, оповідання та вірші в укр. періодиці Австралії та США. Автор автобіогр. повісті «Прокляті роки (Спогади свідка)» (П., 1993), де зобразив Голгофу укр. села 1930-х рр.; кн. «На нашій – не своїй землі» (В., 2005), що містить уривки з повісті «Прокляті роки» і нарис «За лаштунками Кремля (Боротьба за владу після смерті Ста­ліна)».

Літ.: Вакуленко П. «Прокляті роки» Олександра Лисенка // ЛУ. 1996, 15 лют.

А. М. Подолинний

Рекомендована література

1. Вакуленко П. «Прокляті роки» Олександра Лисенка // ЛУ. 1996, 15 лют. Google Scholar

Читати у файлі PDF