Лисенко Олександр Євгенович

ЛИ́СЕНКО Олександр Євгенович (23. 11. 1914, с. Хрінівка, нині Іллінец. р-ну Вінн. обл. — 30. 11. 2005, м. Юмайна, Австралія) — прозаїк. Закінчив планово-економічний факультет Харківського інституту радянської торгівлі (1938). Працював економістом у промторзі м. Сталіно (нині Донецьк), згодом — у торговому відділі при облвиконкомі. Під час німецько-фашистської окупації повернувся у рідне село. На поч. 1944 емігрував до Західної Єв­ропи, а від березня 1949 — в Австралії: працював вантажником на залізниці, згодом — у рентґенологічному кабінеті у Сіднеї. За­кінчив курси й отримав диплом радіографа (1960). За цим фахом працював до 1979. Друкував статті, оповідання та вірші в українській періодиці Австралії та США. Автор автобіографічної повісті «Прокляті роки (Спогади свідка)» (П., 1993), де зобразив Голгофу українського села 1930-х рр.; книги «На нашій — не своїй землі» (В., 2005), що містить уривки з повісті «Прокляті роки» і нарис «За лаштунками Кремля (Боротьба за владу після смерті Ста­ліна)».

Завантажити статтю