Лисенко Петро Іванович
ЛИ́СЕНКО Петро Іванович (30. 09. 1919, с. Ломівка, нині у межах Дніпропетровська — 30. 04. 1995, Дніпропетровськ) — актор. Заслужений артист УРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. театр. училище (1941). Працював 1941–49, 1963–82 у Дніпроп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка; 1949–61 — у Дніпродзержин. пересув. укр. драм. театрі ім. Лесі Українки (Дніпроп. обл.). Л. — гострохарактер. актор; образи, створені ним, — органічні, щирі, яскраво виражені типажі із сатир. забарвленням. Майстер глибокого психол. малюнка ролі, ведення діалогу. Обдаровано виконував гуморески.
Ролі: Дід Мірошник («Наймичка» І. Карпенка-Карого), Павло Кандзюба, Лопуцьковський («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик Г. Квітки-Основ’яненка), Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Оверко («Фараони» О. Коломійця), Трухан, Сторожук, Лейба («Під високими зорями», «Таке довге, довге літо», «Марина» М. Зарудного), Жора («Друге весілля в Малинівці» І. Поклада), Князь («Витівки Хануми» О. Цагарелі).
С. Я. Левенець
Основні ролі
Дід Мірошник («Наймичка» І. Карпенка-Карого), Павло Кандзюба, Лопуцьковський («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик Г. Квітки-Основ’яненка), Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Оверко («Фараони» О. Коломійця), Трухан, Сторожук, Лейба («Під високими зорями», «Таке довге, довге літо», «Марина» М. Зарудного), Жора («Друге весілля в Малинівці» І. Поклада), Князь («Витівки Хануми» О. Цагарелі).