Лисинецька Климентина

ЛИСИНЕ́ЦЬКА Климентина (дівоче — Авдиковська; псевд. — Гуцулка; 15. 04. 1851, с. Бабинці, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. — 05. 09. 1938, с. Космач, нині Косів. р-ну Іва­но-Фр. обл.) — громадська діяч­ка, етно­граф, публіцист. Народилася у сімʼї священика. Де­який час мешкала у с. Васильківці (нині Гусятин. р-ну Терноп. обл.), тісно спів­працювала з Н. Кобринською, брала участь у заснуван­ні громад. організації «Жіноча громада», що була предтечею «Союзу українок». Від 1896 — у Космачі, де за­ймалася громад. діяльністю: організовувала жіноцтво, створила курси для не­грамотних і викладала на них, значну увагу приділяла читальні товариства «Просвіта», на базі якої утворила гурток «Союзу укра­їнок». Проводила етногр. дослідж., її роз­відки про гуцул. мистецтво та фольклор частково уві­йшли до 5-том. праці В. Шухевича «Гу­цульщина» (Л., 1897–1908, т. 2–5), популяризувала гуцул. звичаї серед широкого загалу. Спів­­організаторка мист. ви­ставки у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл., 1912), на якій продемонструвала гуцул. весі­л­ля з Космача. Збирала та екс­понувала у країнах світу (Австрії, Франції, США) різні мист. вироби. Під­тримувала звʼязки з культур. діячами Д.-М. Горняткевичем, М. Морозом, О. Новаківським, Г. Смоль­ським та ін. У 1930-х рр. під псевд. у г. «Діло» опублікувала низку статей на виховні теми (рубрика «Голос попаді»).

Завантажити статтю