ЛИСИ́ЦИН Іван Васильович (06(19). 08. 1888, с. Добрино, нині Моск. обл. — 31. 12. 1958, Чернігів) — живописець, графік, скульптор. Член (від 1914) і голова (1948–49) Товариства черніг. художників, чл. (від 1927) і голова (1930–32) черніг. філії Асоц. художників Червоної України, чл. СХУ (1945) і уповноважений СХУ по Черніг. обл. (1945–57). Закін. Черніг. учи­тел. ін­ститут (1935). Працював у Чер­нігові: у жін. гімназії (1910–19) та учител. ін­ституті (1916–37, з пере­­рвами). Депутат Черніг. міськради (1934–38). Художник черніг. худож.-кооп. артілі «Кисть» (1936–41). Під час 2-ї світової вій­ни — в оку­пованому Чернігові, працював у майстерні з виготовле­н­ня вивісок О. Миклашевського. За допомогу партизанам заарешт. німцями. У Чернігові: дир. майстерні при від­ділі у справах мистецтв (1944–45) та худож.-вироб. майстерні Укрхудожфонду (1945–48); кер. мист. студій для школярів та студентів. Учасник міських, обл. худож. ви­ставок від 1914. Автор карикатур на теми між­нар. політики у черніг. г. «Червоний стяг» (1926), проектів памʼятників на могилі М. Ко­цюбинського (Чернігів, 1928) і Т. Шевченку (Харків, 1930). Ство­рював пейзажі, натюрморти, порт­рети у реаліст. стилі. Деякі роботи зберігаються у Черніг. ХМ.