Лисицин Микола Миколайович
ЛИСИ́ЦИН Микола Миколайович (15. 11. 1897, м. Тула, Росія — 27. 09. 1938, Київ) — військовик. Від 1912 працював у зброяр. майстернях. 1918 вступив до Червоної армії, де пройшов шлях від рядового бійця до комісара 517-го полку 58-ї стрілец. дивізії. 1921 нагородж. орденом Червоного Прапора. Від 1927 був секр. парткому Микол. суднобуд. заводу; від 1928 навч. у Ленінгр. політех. інституті (нині С.-Петербург); згодом закін. Військ.-тех. академію Червоної армії. Очолював тех. штаб 1-ї механізов. бригади Моск. військ. округу, Харків. гарнізонну авто-бронетанково-тракторну майстерню Укр. військ. округу, Дарниц. бронетанк. ремонт. завод Київ. військ. округу. Брав участь у модернізації легких танків серії БТ і роботі над першими прототипами серед. танка Т-34. Товаришував із М. Островським, який створив худож. образ Л. у романі «Как закалялась сталь». 4 січня 1938 заарешт., 27 вересня того ж року засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957.
Рекомендована література
- Рассаднев С. Николай Лисицын: Очерк о тульс. оружейнике — герое романа Н. Островского «Как закалялась сталь». Тула, 1968;
- 1974.