Лисицький Лазар Маркович

ЛИСИ́ЦЬКИЙ Лазар (Ель) Маркович (Морду­хович; 10(22). 11. 1890, с. Починок, нині місто Смолен. обл., РФ — 30. 12. 1941, Москва) — графік, архітектор, фото­граф. Закін. архіт. факультет Вищої політех. школи у м. Дармштадт (Німеч­чина, 1914), еваку­йов. до Мос­кви Риз. політех. ін­ститут (1918). Від 1916 брав участь у діяльності та ви­ставках Євр. товариства за­охоче­н­ня мистецтв (зокрема колектив. ви­ставках 1917 і 1918 у Москві, 1920 — у Києві), етногр. по­їздках містами білорус. Подні­провʼя і Литви для виявле­н­ня та фіксації памʼяток євр. старовини. Ілюстрував 1917–19 твори сучас. євр. літ-ри, вірші для дітей. У Києві 1918 став одним із засн. обʼ­єдн. «Культур-ліга». 1918–19 був повʼязаний із київ. студією О. Екс­тер, під впливом якої став малювати в абстракт. стилі. 1919 працював у Наркомосі УСРР. 1919 ілюстрував книги «Єврейського народного видавництва», для якого створив марку, використовуючи традиц. євр. нар. символіку. На за­проше­н­ня М. Ша­­гала пере­їхав до м. Вітебськ (нині Білорусь), де 1919–20 викладав у Нар. худож. училищі. Разом із К. Малевичем 1920 роз­робив основи су­прематизму. Спів­засн. авангард. стилю в євр. книжк. ілюстрації. 1921–25 жив у Німеч­чині, лікувався у Швейцарії. Узяв участь у створен­ні ж. «Вещь» (Берлін), «АБЦ» (Цюрих). Проф. деревооб­роб. і металооб­роб. факультету Вищого худож.-тех. ін­ституту (Москва, 1926). У твор. стилі Л. по­єд­нано риси раціоналізму та кон­структивізму — осн. новатор. течій рад. архітектури 1920-х рр. У новій арх-рі використовував формал.-естет. знахідки для формува­н­ня сучас. худож. культури. Ви­вчав євр. декор. мистецтво. Зробив внесок у роз­робле­н­ня нових при­йомів графіч. оформле­н­ня книг («Для голоса» В. Мая­ковського, Берлин, 1923), плаката, фотомонтажу. Автор проектів кімнати «Проунів» («Проект Утвердже­н­ня Нового», 1923), «горизонт. хмарочосів» для Мос­кви (1923–25). Впроваджував нові принципи ви­ставк. композиції, спри­ймаючи її як ціліс. організм (оформле­н­ня рад. павіль­йону на Ви­ставці декор. мистецтва у Парижі, 1925; Всесоюз. полігр. ви­ставки у Москві, 1927; рад. павіль­йонів на Між­нар. ви­ставці преси у Кельні, 1928; Між­нар. ви­ставки «Гігієна» у Дрездені, 1930; обидві — Німеч­чина). Створював агітац. плакати у стилі су­прематизму, дизайн інтерʼє­­рів, театр. декорації. У Москві спроектував водну станцію та стадіон (1925), гол. павіль­йон с.-г. ви­ставки (1938, не реалізовано), брав участь у плануван­ні Парку культури та від­починку. Конструював сучасні вбудовані, секційні та меблі-транс­формери (1928–29). За проектами Л. споруджено друкарню ж. «Огонек» у Мос­­кві (1930–32, провулок Самотєчний, № 17; по­єд­нано великі квадратні та маленькі круглі вік­­на). Помер від туберкульозу. Персон. ви­ставки — у м. Малаґа (Іспанія, 2000, 2014, посмертні). Деякі роботи зберігаються у ДТГ (Москва).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю