Лисичанський машинобудівний завод («ЛисМаш»)

Визначення і загальна характеристика

ЛИСИЧА́НСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д («ЛисМаш») — під­приємство машинобудівної галузі промисловості. Роз­таш. у м. Лисичанськ Луган. обл. Засн. 1952. Спочатку осн. продукцією під­приємства були кулі для млинів, які виготовляли у ливар. дільниці. Також діяли мех. цех, у якому виконували фрезерне обробле­н­ня деталей, і невеликий за площею цех, у якому збирали металокон­струкції (пізніше пере­обладнано на склад). Згодом під­приємство отримало назву Лисичан. завод «Стром­машина», від­тоді під­порядк. під­приємству «Союзцем­маш» та Мін-ву буд.-дорож. і комунал. машинобудува­н­ня СРСР. 1966 збудовано новий великий цех металокон­струкцій (нині гол. вироб. корпус), 1973 — механо­збирал. цех. У 1970-х рр. у них працювали від­повід­но 150 і 220 осіб. Вони випускали машини для виробництва сантех. машин, залізобетон. труб великого діаметра, для миття та обробле­н­ня зовн. поверхонь залізобетон. плит, для зміцне­н­ня метал. стрижнів у залі­зобетон. плитах, пі­ді­ймал.-транс­­порт­ні машини (зокрема транс­­порт­ні елеватори), с.-г. машини (для автомат. введе­н­ня травʼяної муки, кормо­змішувачі, корморізки, дробарки). У серед. 1980-х рр. діяли 11 структур. під­роз­ділів, налічувалося 1260 працівників, місяч. випуск продукції складав бл. 1,1 млн крб. Лисичан. завод «Стром­машина» по­стачав технол. обладна­н­ня на під­приємства буд. індустрії у всіх рад. республіках. На поч. 1990-х рр. роз­почався спад виробництва. Від 1996 — ВАТ. У 2-й пол. 1990-х рр. від­дано в оренду кілька вироб. дільниць, зокрема й електродну, а на базі 3-х осн. структур. під­роз­ділів створ. дочірні під­приємства «Стром­машина-1» (цех металокон­струкцій, інструм. дільниця), «Стром­машина-2» (дільниці: ливарна, збиральна, товарів нар. спожива­н­ня), «Стром­маркет» (за­ймалося по­стача­н­ням матеріалів і збутом готової продукції). Дочірні під­приємства «Стром­машина-1» і «Стром­машина-2» випускали у не­знач. кількості металокон­струкції та ливарні вироби — елеватори, масло­преси, метал. кіос­ки тощо. До 2000 дочірнє під­приємство «Стром­машина-1» стало спеціалізуватися на випуску котлів на твердому паливі для індивідуал. обі­гріва­н­ня житл. будинків, теплиць і малих вироб. корпусів. 2002 на базі вироб. потужностей ВАТ «Стром­машина» створ. ТОВ «ЛисМаш». Нині у структурі — інструм., мех. (із токар. і фрезер. обробле­н­ням деталей), механозбирал., деревооб­роб. і з виготовле­н­ня металокон­струкцій цехи. Є власне КБ. Вироб-во «ЛисМаш» орієнтоване на випуск устаткува­н­ня для вугіл., гірн.-збагачув., паливно-енергет., металург., буд. галузей, аграр. сектору та ін. Серед продукції — стрічк. шахтні (з шир. стрічки 800 і 1000 мм, зокрема й теле­скопічні прохідницькі; теле­скопічні, які прилягають без­посередньо до очис. забою; магістральні; дільничні потуж. приводів від 75 до 330 кВт, довж. від 500 до 1500 м), скребк. (типу СП202, потуж. приводів 55, 2 × 55, 3 × 55, 4 × 55 кВт; при­значені для транс­портува­н­ня вугі­л­ля та горючого сланцю штреками, прорубами, печами та ін. гірн. виробками і шахт. поверх­нями), із за­глибленими скребками (для закритого транс­портува­н­ня пило- і порошкоподіб., зернистих і дрібногрудчастих із макс. роз­міром до 15 мм насип. вантажів з т-рою до 200 °С, а при охолоджен­ні — до 450 °С) конвеєри, навісне устаткува­н­ня до забій. скребк. конвеєрів, вантажні шахтні вагонетки (типу ВГ з вантажопід­йомністю 1; 1,1; 1,3; 1,4; 1,6; 2,4; 3,3 т, УВГ — 0,8; 1; 1,2; 1,3; 1,4; 1,6 т), грохоти (ГІЛ, ГІТ, ГІСЛ, ГІСТ, ГВЧ; для сортува­н­ня за роз­мірами сипких матеріалів з обʼєм. масою насип. вантажу не більше 1,4–2,8 т/м³), центрифуги (фільтруючі, осаджувальні, вібраційні, інерційні; для неперерв. роз­діле­н­ня рідких неоднорід. суспензій, що містять тверду фазу, густина якої вища від рідкої фази), живильники (коливальні, вібраційні, скребкові; для рівномір. видачі нелипких сипких матеріалів роз­міром не більше половини ширини лотка з бункерів, вирв та ін. ємностей у технол. машини чи транс­портуючі при­строї), елеватори (ЕО6, ЕО10, ЕО12, ЦГ-200, ЦГ-400, ЦГ-650; для транс­портува­н­ня у вертикал. напрямі зернистих, дрібногрудчастих, малоабразив. матеріалів від початк. до кінцевого пунктів без проміж. завантаже­н­ня і роз­вантаже­н­ня), валк. (ДВ, ДДЗ; для серед. та дріб. дробле­н­ня матеріалів високої і серед. міцності, а також здрібне­н­ня пластич. і крихких матеріалів), щокові (ДЩС, ДЩП, СМД; для дробле­н­ня камі­н­ня, щебеню та рудних мінералів у гірн. і буд. пром-стях для виробництва піску, гравію та пере­робле­н­ня буд. від­ходів) дробарки, молотк. млини (ММТ, ММА; для роз­мелюва­н­ня вугі­л­ля та різноманіт. буд. матеріалів), пробооб­роблювал. машини (МПЛ-150, МПЛ-300, ПА-10; для під­готовки лаборатор. проб камʼяного та бурого вугі­л­ля, антрацитів, горючих сланців і продуктів їхнього збагаче­н­ня), буд. риштова­н­ня, стельова опалубка, бордюро­укладальник (БУЧ.00.00.000СБ), бетоно­змішувачі, лінія для виробництва тротуар. плитки (складається з бетоно­змішувача, скіпового під­йомника, при­ймал. бункера, дозатора, вібро­пресу, масло­станції), ком­пресорні установки (для стисне­н­ня та подава­н­ня повітря і не­агресив. газів), СМЖ-машини (для різа­н­ня круглої, квадрат. і штаб. сталі на заводах залізобетон. виробів і на буд. май­данчиках), силоси (для тривалого зберіга­н­ня продукції), метал. ємності різного обʼєму, металоконструк­ції (складні ферми, колони, бал­ки, звʼязки, широкосмуг. двотаври). Перший дир. під­приємства — П. Романовський, потім ним керували А. Чугай, А. Хорощанський, Т. Кузнецов, 1985–96 — В. Сторожук, 1996–2003 — Г. Куликов, від 2003 — А. Абузов.

М. М. Ломако

Завантажити статтю