Лисичанський нафтопереробний завод

ЛИСИЧА́НСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРО́БНИЙ ЗАВО́Д – одне з найбільших підприємств нафтопереробної промисловості в Європі. Розташ. у м. Лисичанськ Луган. обл. В Україні серед ін. нафтоперероб. заводів уведено найпізніше, тривалий час був найпотужнішим підприємством галузі. 1976 уведено в експлуатацію установку ЕЛОУ-АВТ № 1 (тоді ж розпочато вироб. діяльність Л. н. з.), 1979 – установки ЕЛОУ-АВТ № 2 і ЕП-300 (освоєно найтоннажніше у СРСР виробництво етилену), 1980–87 – установку ЕЛОУ-АВТ № 3, каталіт. риформінги бензину ЛЧ-35/11-1000 № 1 і № 2, установки з гідроочищення дизел. палив ЛЧ-24-2000 № 1 і № 2, 1994 – виробництво поліпропілену та установку з каталіт. крекінгу Г-43-107М/1. Спочатку завод був орієнтований на забезпечення темними нафтопродуктами Донбасу, а також постачання світлих нафтопродуктів (бензину та дизел. палива) у Ставропол. і Краснодар. краї (РФ). Його проектна потуж. з перероблення нафти складала 24 млн т, у 1990-х рр. її зменшено до 16 млн т, нині становить 8 млн т на рік. 1991 перероблено 23,7 млн т (найбільша кількість за всю історію підприємства), 1998 – 1,7 млн т (виготовлено 469 тис. т бензину, 139,2 тис. т дизел. палива, 143,8 тис. т мазуту), 1999 – 531,3 тис. т (не працювало бл. 300 днів через відсутність сировини) нафти. Унаслідок акціонування Л. н. з. 1994 створ. ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (частка держ. власності – 67,41 %), яке 2000 придбала рос. Тюмен. нафт. компанія (ТНК). Від 2002 власник Л. н. з. – ПрАТ (до 2010 – ЗАТ) «Лисичан. нафт. інвестиц. компанія» («ЛиНІК») ТНК. 2001 уведено в експлуатацію блок виробництва МТБЕ (високооктан. присадки до бензинів; потуж. 40 тис. т на рік) у складі установки з каталіт. крекінгу; 2003 – установку з очищення для виробництва авіац. палива за технологією «Мерікат ІІ»; 2004 – унікал. установку з отримання бітумів (потуж. 375 тис. т на рік); 2005 – установку ізомеризації фракції НК-70 °С. 2006 Л. н. з. став першим підприємством укр. нафтоперероб. галузі, який сертифікували за 3-ма міжнар. стандартами – системами менеджменту якості, охорони праці й екології. 2007 розпочато випуск дизел. палива за стандартом Євро-4; 2008 уведено в експлуатацію установку з короткоцикл. адсорбції (дозволяє економити природ. газ), впроваджено нову схему перероблення прямогін. мазуту. 2001 перероблено понад 5 млн т, 2010 – 4,8 млн т нафти (на 2,8 % менше ніж 2009). Через неприбутковість у березні 2012 постачання нафти на Л. н. з. було черговий раз припинено. У липні 2013 «ЛиНІК» інтегровано у склад компанії «Роснафта», відновлено вироб. процес. 2014 Л. н. з. знову припинив вироб. діяльність у зв’язку з проведенням антитерорист. операції на Донбасі. 18 липня того ж року під час бойових дій згорів резервуар для зберігання нафти та були зруйнов. будівлі 2-х складів. У 1-му кварталі 2016 заплановано відновити виробництво поліпропілену та бітумів. Упродовж остан. десятиліття Л. н. з. виготовляв: неетилов. автомоб. бензин марок А-80, -92, -95, -98; дизел. паливо з умістом сірки 0,2 %, 0,05 % і 50 ppm; зимове дизел. паливо з умістом сірки 0,2 %, 0,05 % і 0,005 %; паливо для реактив. двигунів марки ТС-1; палив. мазут марки М-100; поліпропілен марки ЛІПОЛ від А-1 до А-11; палив. скраплений вуглеводневий газ для заг. споживання марок СПБТ і БТ; грудк. сірку; дорожні та покрівел. бітуми. Постачання сировини на завод здійснювалося нафтопроводом Самара–Лисичанськ і залізнич. транспортом. Ген. дир. – І. Данчук (від 2013).

В. О. Кіхтенко