Лисичанський Олексій Станіславович
ЛИСИЧА́НСЬКИЙ Олексій Станіславович (12. 02. 1910, с. Стенжаричі, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. – 24. 01. 1991, Київ) – картограф. Доктор технічних наук (1975), професор (1975). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. геодез. інститут (1935). Відтоді працював інж.-картографом у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл., Ташкенті та м. Новосибірськ (РФ); 1938–45 – в. о. завідувача кафедри картографії, декан картогр. факультету Новосибір. інституту інж. геодезії, аерофотознімання та картографії; 1945–82 – у Львів. політех. інституті: 1945–50 – завідувач кафедри картографії, 1963–66 – завідувач кафедри аерофотогеодезії; 1982–85 – завідувач кафедри автоматизації геодез. вимірювань Київ. інж.-буд. інституту. Напрям наук. дослідж. – розроблення спец. картогр. проекцій.
Пр.: Опыт построения сети опорных точек при составлении сборных планов. Л., 1945; Классификация картографических проекций. Л., 1961; Эквивалентные азимутально-цилиндрические проекции. Л., 1970; Автоматизированное построение топографических планов: Учеб. пособ. К., 1991 (співавт.).
В. М. Семенов
Основні праці
Опыт построения сети опорных точек при составлении сборных планов. Л., 1945; Классификация картографических проекций. Л., 1961; Эквивалентные азимутально-цилиндрические проекции. Л., 1970; Автоматизированное построение топографических планов: Учеб. пособ. К., 1991 (співавт.).