Лисичанський склозавод «Пролетарій»
ЛИСИЧА́НСЬКИЙ СКЛОЗАВО́Д «ПРОЛЕТА́РІЙ» — підприємство промисловості будівельних матеріалів. Буд-во розпочато навесні 1913 АТ «Лівенгоф. скляні та пробк. виробництва» у с. Рубіжне Бахмут. пов. Катеринослав. губ. (нині у межах м. Лисичанськ Луган. обл.) на земел. ділянці, придбаній у дружини генерал-майора Несветевича. До поч. 1914 були зведені 2 великі скловарні ванни — для виготовлення полубем. вікон. скла (системи Ґоббе) та різноманіт. скляних виробів. Відтоді до 1931 на підприємстві випускали віконне скло ручним способом. Після націоналізації більшовиками 1920 отримав сучасну назву, до 2004 підпорядковувався тресту «Хімвугілля», Мін-ву промисловості буд. матеріалів УРСР, держ. корпорації «Укрбудматеріали». На поч. 1930-х рр. проведено реконструкцію скловар. агрегатів зі встановленням машин Фурко вертикал. витягування скла; 1935 уведено в експлуатацію полуконвеєр ШС-1, 1937 — конвеєр ШС-2 з виготовлення поліров. скла; 1938 споруджено цех з виробництва дзеркал. 1935 засн. Лисичан. завод «Мехскло» (випускав 7 млн м2 вікон. скла, його частка у заг.-укр. обсязі складала 30 %), який після розпаду СРСР став функціонувати як виробництво № 2 Л. с. «П.». 1941–43 підприємство не працювало. У грудні 1943 розпочато, 1949 повністю завершено відновлюв. роботи. Влітку 1944 випущено першу післявоєнну продукцію. 1950 збудовано цех з виробництва загартов. скла, 1952–62 — цехи з виробництва облицюв. склоплитки, теплоізоляц. рулон. матеріалу (скловати), прокат., армов. і візерунчастого скла. 1966 підприємство нагороджено орденом Труд. Червоного Прапора. 1968 введено в експлуатацію першу в СРСР шестимашинну систему безчовник. витягування скла, 1976 — лінію з виробництва високоякіс. тех. поліров. скла методом двохстадій. формування, 1982 — горизонт. піч загартування скла ЛЗАС-500; 1990 проведено реконструкцію цеху № 3, що дозволило виробляти поліров. скло способом терміч. формування на розплаві металу (флоат-спосіб). 2001–11 — ЗАТ, від 2011 — ПАТ. На поч. 2000-х рр. реконструйовано цех з виробництва загартов. скла зі встановленням обладнання провід. іноз. фірм, модернізовано технол. лінії з виробництва поліров. скла у цехах № 3 і № 4, впроваджено систему упр. якістю відповідно до міжнар. стандарту ISO:9001-2000. У 2007 освоєно випуск великогабарит. флоат-скла (виробництво № 2), 2008 — енергозберігаючого та сонцезахис. скла. До поч. 2009 Л. с. «П.» став найпотужнішим підприємством скляної галузі України, його продукцію експортували у понад 20 країн світу, відзначено низкою всеукр. нагород, заг. чисельність працівників зросла від 2500 до 3800 осіб. 2009–10 унаслідок підвищення ціни на природ. газ на підприємстві призупинили випуск флоат-скла, вдесятеро зменшили кількість працівників. 2013 осн. діяльністю Л. с. «П.» стало поглиблене пром. перероблення лист. скла. Окрім існуючих ліній загартування скла, з виробництва енергозберігаючого та сонцезахис. скла фірм «Tamglass» та «Von Ardenne», введені в експлуатацію новітні лінії фірм «Kloepper», «NortGlass», «Bystronic», «Glass Jet Dip-Tech», «Eurotech Wey», «Intermac», «Busetti», «Baveloni», «Forvet Francesca», «HiYon» з виготовлення дзеркал, гнутого загартов. скла та триплекса, фотодруку та шовкографії на склі, автоматиз. лінії з різання, свердління та оброблення кромок скла. Станом на 1 жовтня 2015, щомісячні обсяги пром. перероблення склали понад 75 тис. м2 скла на суму бл. 3,2 млн грн. Загалом вироб. потуж. підприємства дозволяє переробляти щорічно майже 10 млн м2 скла на суму понад 1,5 млрд грн. Перші дир. — М. Сойфер (1913–15), А. Луізов (1915–17). Тривалий час підприємство очолювали М. Іванов (1923–34), О. Козловський (1950–73), В. Литвиненко (1973–90), В. Давидов (1990–98), Н. Осиченко (1998–2012); від 2013 — Ю. Барановський.
Підприємcтва 