Лисиченко Віталій Костянтинович
Визначення і загальна характеристика
ЛИСИЧЕ́НКО Віталій Костянтинович (01. 01. 1922, м. Богуслав, нині Київ. обл. — 23. 05. 2009, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1974), професор (1976). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1939–41 навч. у Казан. юрид. інституті (Татарстан, РФ), 1948 закін. Київ. університет. Від 1949 працював у Київ. НДІ судової експертизи: 1951–62 — директор; від 1962 — у Київ. університеті: 1976–86 — зав., 1986–94 — професор кафедри криміналістики; 1995–97 — гол. н. с. Інституту законодавства ВР України; від 1997 — професор кафедри кримінал. права і кримінал. процесу Академії СБУ (усі — Київ); від 2000 — професор кафедри кримінал. права, процесу та криміналістики Нац. університету Держ. податк. служби України (м. Ірпінь Київ. обл.). Наукові дослідження: кримінал. процес, правова статистика, криміналістика і судова експертиза. Ініціатор розвитку нових напрямів у судовому почеркознавстві й тех.-криміналіст. дослідж. документів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Криминалистическое исследование документов. К., 1971; Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. К., 1979; Теоретические и правовые проблемы криминалистической микрологии. Х., 1997; Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів. К., 2002 (співавт.); Проблеми теорії та практики подолання протидії розслідуванню окремих різновидів злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями. Лг., 2009; 2012 (співавт.).