ЛИСКУ́Н Юхим Федотович (14(26). 10. 1873, с. Атаки, нині Хотин. р-ну Чернів. обл. — 19. 04. 1958, Москва) — вчений-зоотехнік. Акад. ВАСГНІЛ (1934). Заслужений діяч науки РРФСР (1944). Сталінcька премія (1943). Державні нагороди СРСР. За­кін. Херсон. земське с.-г. училище (1896), Моск. с.-г. ін­ститут (1902). Від­тоді викладав у с.-г. училищах у Росії. Від 1906 — проф. тварин­ництва та дир. Стебутов. вищих с.-г. курсів; водночас 1914–23 — проф. Політех. ін­ституту; 1915–18 — віце-дир. і кер. Департаменту землеробства; від 1918 — проф. Ліс., проректор і проф. Вет.-зоо­тех. ін­ститутів (усі — Петро­град, нині С.-Пе­тербург); від 1923 — проф., завідувач кафедри спец. зоотехнії, 1943–58 — завідувач кафедри великої рогатої худоби Тимірязєв. с.-г. академії; водночас 1929–36 і 1943–44 — директор ВНДІ тварин­ництва (обидва — Москва); 1941–43 — завідувач кафедри годівлі і роз­веде­н­ня с.-г. тварин Омського с.-г. ін­ституту (РФ). Один із засн. рад. зоотех. науки. Удосконалював вітчизн. породи с.-г. тварин. На основі екс­периментів із червоною степ., киргиз. і астрахан. худобою довів, що якість породи залежить від умов утрима­н­ня й годівлі. За­пропонував принцип т. зв. гніздової племін. роботи, роз­робив систему краніол. досліджень. Його зі­бра­н­ня черепів і скелетів с.-г. тварин стало основою колекції Держ. музею тварин­ництва у Москві, якому присвоєно імʼя вченого.