Лисов Ігор Володимирович
ЛИ́СОВ Ігор Володимирович (14. 07. 1958, Хмельницький) — політичний діяч. Нар. депутат України (2006–07, 2007–12). Кандидат економічних наук (1999), д-р н. з держ. упр. (2012). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2003, 2011, 2019). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1980). Відтоді працював у «Київміськсантехмонтажі»; 1985–89 — на парт. роботі; 1989–96 — заступник голови Моск. райдержадміністрації Києва; 1996–2003 — голова ради, від 2003 — почес. президент буд. компанії «Ліко-Холдінг» (Київ); 2003–06 — заступник голови Київ. міськдержадміністрації — нач. Гол. упр. комунал. власності Києва. У ВР України 5-го скликання — голова підкомітету з питань природокористування Комітету з питань екол. політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобил. катастрофи, чл. фракції «Партії регіонів»; 6-го — чл. Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунал. господарства та регіон. політики, Спец. контрол. комісії з питань приватизації, фракції «Партії регіонів». Голова Федерації України зі стрибків у воду (від 1999), віце-президент Конфедерації будівельників України (від 2011). За його сприяння збудовані Спасо-Преображен. собор із дзвіницею з найбільшим карильйоном у Європі (Київ, 2010) та храм Пророка Іллі (г. Високий Верх, Львів. обл., 2011), занесений до Книги рекордів України як «Найвища точка православ’я України — Український Афон». Засн. і президент благодій. фонду «Рідне місто моє».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Економічна концепція діяльності багатопрофільних будівельно-комерційних об’єднань // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринк. відносин: Зб. наук. пр. К., 1999. Вип. 5; Державна житлова політика України та її регіонів: теорія, методологія, практика. Д., 2012; Удосконалення формування та реалізації державної житлової політики України та її регіонів // Наук. розвідки з держ. та муніцип. упр. 2013. № 2.