ЛИ́СОВ Ігор Володимирович (14. 07. 1958, Хмельницький) — політичний діяч. Нар. депутат Укра­їни (2006–07, 2007–12). Кандидат економічних наук (1999), д-р н. з держ. упр. (2012). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2003, 2011, 2019). За­кін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1980). Від­тоді працював у «Київміськ­­сантехмонтажі»; 1985–89 — на парт. роботі; 1989–96 — за­ступник го­лови Моск. райдерж­адміністра­ції Києва; 1996–2003 — голова ради, від 2003 — почес. президент буд. компанії «Ліко-Холдінг» (Київ); 2003–06 — за­ступник голови Київ. міськдерж­адміністра­ції — нач. Гол. упр. комунал. влас­ності Києва. У ВР України 5-го склика­н­ня — голова під­комітету з питань природокористува­н­ня Комітету з питань екол. політики, природокористува­н­ня та ліквідації наслідків Чорнобил. ката­строфи, чл. фракції «Партії регіонів»; 6-го — чл. Комітету з питань будівництва, містобудува­н­ня і житлово-комунал. господарства та регіон. політики, Спец. контрол. комісії з питань приватизації, фракції «Партії регіонів». Голова Федерації України зі стрибків у воду (від 1999), віце-президент Конфедерації будівельників України (від 2011). За його сприя­н­ня збудовані Спасо-Пре­ображен. собор із дзвіницею з найбільшим кариль­йоном у Європі (Київ, 2010) та храм Пророка Іллі (г. Високий Верх, Львів. обл., 2011), занесений до Книги рекордів України як «Найвища точка православʼя України — Український Афон». Засн. і президент благодій. фонду «Рідне місто моє».