Лиссим Симон

ЛИ́ССИМ Симон (Семен Михайлович; 11(24). 10. 1900, Київ — 10. 05. 1981, м. Неаполь, шт. Флорида, США) — живописець, графік, художник театру та ужиткового мистецтва, театральний критик. Срібна медаль Міжнар. виставки декор. мистецтв у Парижі (1925, оформлення п’єси «Гамлет» В. Шекспіра), золота медаль Міжнар. виставки у Брюсселі (1929). У Києві брав уроки гри на скрипці в консерваторії, навч. у худож. школі, працював 1917 у міському театрі, де познайомився з О. Екстер, І. Рабиновичем. 1919 емігрував до Німеччини. 1920 навч. у школі мистецтв і ремесел Реймана у Берліні. Від 1921 — у Парижі, де 1922 навч. у Нац. школі декор. мистецтв, самостійно — у музеях і б-ках. Секр. рос. худож. видавництва О. Когана. Співпрацював із ж. «Жар-птица», «Beaux-Arts», «L’Art et Artistes». 1923 — декоратор театру «L’Oeuvre». Худож. ред. ж. «Re­vue de l’Oeuvre» (1923–25), у якому друкував статті з питань декор. мистецтва і театру, про художників, зокрема Л. Бакста, О. Екстер, Б. Кустодієва. Від 1924 розписував декор. тарелі, вази фарфор. мануфактурам (допомогала керамістка Л. Родзянко). Від 1925 співпрацював із ф-кою шовку в Ліоні (Франція), розробляв ескізи для декор. ширм, занавісок, тканин. Створив аква­релі на рос. теми — «Жар-птиця», «Прогулянка бояр», «Богатир», «Цар», «Володимирів Київ» (усі — 1920–30-і рр.); ескізи декорацій і костюмів до опер «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (Великий театр Ліцею, Барселона, 1924), «Князь Ігор» О. Бородіна (Театр Монет. двору, Брюссель, 1925), вистав «Орлятко» Е. Ростана (Латв. нац. театр, Риґа, 1927), «Квадратура круга» В. Катаєва (1931, театр «Atelier»), номерів танцівниці М. Рикотті; декор. таріль «Риби» (1935). Учасник мистецьких виставок від 1920. Персон. — у Парижі (1924, 1927–28, 1931–33, 1935, 1937), Нью-Йорку (1936–37, 1941, 1953, 1966, 1970-і рр.), пересувні виставки у США (1975–76, 1979–80). Створив афіші для балу Товариства допомоги рос. євреям (1925). Оформляв вистави Театру рос. драми (1930). Служив у франц. армії (1939–41). Переїхав до США, жив у Нью-Йорку. Займався станк. живописом, декор.-ужитк. мистецтвом, книжк. графікою (ілюстрував рос. казки). 1942 — директор Відділу худож. освіти при Нью-Йорк. публіч. б-ці, 1944–71 вів курс сценографії у міському коледжі. Розписував фарфор у стилі укр. нар. орнаментів. Деякі роботи зберігаються у Музеї сучас. мистецтва та Музеї сучас декор. мистецтв у Парижі, музеї «Метрополітен» у Нью-Йорку, музеї «Альбертинум» у Відні, Шекспірів. мемор. музеї в Стратфорді-на-Ейвоні (Велика Британія), Музеї кераміки в Севрі (Франція), Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні

Рекомендована література

1. Мозалевський I. Украïнськi майстри в Парижi // Укр. вiстi. Париж, 1927. № 27;
   Google Scholar Internet
2. A. Tessier. Simon Lissim: Étude critique. Paris, 1928;
   Google Scholar Internet
3. Simon Lissim. Paris, [1933]; A. Fouqueray. Simon Lissim // L’Art et les Artistes. 1936. № 32;
   Google Scholar Internet
4. Галайбо Н. Экстер и Лиссим // Наше наследие. 1989. № 1.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю