Листвин

ЛИСТВИ́Н — село Дубенського ра­йону Рівненської області. Під­порядк. Кня­гинин. сільс. раді. Знаходиться на р. Мочулинка (притока Стубли, бас. Припʼяті), за 30 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та за 14 км від залізнич. ст. Озеряни. Площа 2,64 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 574 особи; станом на 2016 — 582 особи; пере­важно українці. Побл. села проходить автошлях Київ–Львів. На тер. Л. і в його околицях зна­йдено низку артефактів періоду неоліту, рим. часу та ран­нього середньовіч­чя. У 2-й пол. 19 ст. тут виявлено давньорус. городище, якому 2009 на­дано статус памʼятки археології нац. значе­н­ня. Першими дослідниками його були археолог-аматор Л. Па­вловський, зав. музею старожитностей Університету св. Володимира у Києві М. Волошинський та історик В. Антонович. 1977–79 і 1985–96 проведено широкомас­штабні стаціонарні археол. дослідж. екс­педицією Львів. університету під керівництвом Р. Чайки. Упродовж остан. часу ви­вчено 12 тис. м² тер., з них 2,2 тис. м² на дитинці та 4 тис. м² посаду. Р. Чайка встановив, що Листвен. городище було одним із найбільших великих ремісн. і торг. центрів у Зх. Волині в період існува­н­ня княжої держави. Екс­педицією Львів. університету досконало ви­вчено оборон­ну структуру памʼятки, роз­крито залиш­ки 42-х назем. і напів­землянк. жител. Також проведено роз­копки курган. могильника при Листвен. городищі. Археологи виявили десятки тисяч знахідок, зокрема фрагменти глиняного посуду, метал. знаря­д­дя праці та торгівлі, військ. амуніцію. Місце для побудови городища, система оборон. споруд свідчать про досконале, як на той час, володі­н­ня при­йомами фортифікації, числен­ні зразки зброї та військ. спорядже­н­ня — про високий рівень військ. справи та зброярства. Роз­копані під 3-ма курганами на могильнику інгумац. по­хова­н­ня поруч з кремацією стали яскравою ілюстрацією роз­витку похов. обряду від язичницького до християнського зі збереже­н­ням місц. особливостей. Село вперше згадується у писем. дже­релах 1583, коли воно належало до Дубен. замку князя К. Острозького. Спочатку називалося Красний Яр, потім — Красне Яблу­ко, пізніше — Л. За легендою, Листвин — старий сліпий дух, провід­ник лісавок. Існує й версія, що місц. мешканців називали листвинянами, бо вони ховалися від ворогів у листі, яке вітер зносив у яри та долини. Від 2-ї пол. 14 ст. навколишні землі входили до складу Великого князівства Литовського. Після Люблін. унії 1569 включено до Луцького пов. Волин. воєводства Польщі. Жит. брали участь у Визв. війни під проводом Б. Хмельницького, гайдамац. русі та Коліївщині. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 Л. залишився у складі Польщі. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у межах кордонів Австрії, після 3-го поділу Польщі 1795 — Рос. імперії. Від­тоді — село Дубен. пов. Волин. губ. У 19 — на поч. 20 ст. під­порядковувалося Варковиц. волості. У 1860-х рр. меш­кали бл. 300 осіб. 1877 на місці старої зведено деревʼяну церк­ву св. Юрія, яка збереглася донині. На­прикінці 19 ст. було 111 дворів, проживали 669 осіб. Від 1892 Л. належав полковнику Б. Вороніну. Здавна у ньому були роз­винені гончарство та ковальство. 1902 від­крито першу школу. Під час 1-ї світової війни тут від­бувалися великі бої між австр. і рос. арміями. У ході воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–39 — знову у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Нині у Л. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельд­шер.-акушер. пункт.

Завантажити статтю