Лисянський Марк Самійлович

Визначення і загальна характеристика

ЛИСЯ́НСЬКИЙ Марк Самійлович (31. 12. 1912(13. 01. 1913), Одеса — 30. 08. 1993, Москва) — поет. Член СП РФ. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Навч. у Моск. ін­ституті журналістики (1932–34). Учасник 2-ї світової війни (сапер, спецкор військ. преси, ред. дивізій. г. «В бой за Родину!»). Працював 1929–32 на Микол. суднобуд. заводі (у завод. літ. обʼ­єдн. «Шків» по­зна­йомився з Е. Багрицьким); у київ. г. «Комсомолец Украины»; редакціях обл. газет РФ. У Москві — від 1945. Писав російською мовою. Дебютував у колектив. зб. «Наши люди» (Яро­славль, 1939). Перша зб. «Берег» (1940); враже­н­ня воєн. ро­ків — осн. зміст зб. «Фронтовая весна», «Моя земля» (обидві — 1942), «От имени Черного моря. 1941–1945» (1947; усі — Яро­славль), «Почта полевая» (Москва, 1963). Автор зб. «Золотая моя Москва» (1951), «Всегда с нами» (1955), «Друзьям и товарищам» (1958), «За весной — весна» (1959), «Дивный город» (1965), «Такое время» (1968), «Навсегда» (1970), «Лучшие годы мои» (1971), «Сквозь ветры бе­спокойные» (1974), «Из­бран­ное», «Моя акация» (обидві — 1975), «За горами, за лесами» (1976), «Дорогая моя столица» (1977), «Города, города» (1978), «Спасибо» (1981), «Сигнальный огонь» (1983), «Из­бран­ные прои­зведения» (1983, т. 1–2), «Напутствие» (1987), «Преодоление» (1988), «Одна мелодия» (1992), «Диалог» (1996; усі — Москва) та ін. На слова Л. написано популярні пісні «Моя Москва» (1942, від 1995 — гімн Москви, музика І. Дунаєвського), «Осін­нє листя» (музика Б. Мокроусова), «Зорі московські» (музика А. Островського), «Нова дорога» (музика О. Пахмутової), «Роки», «Це було учора», «Пісня вічної юності» (музика Я. Френкеля), «Моя бать­ківщина», «Дівчину Чайкою звуть», «Що таке любов» (музика О. До­луханяна) та ін. Вірш поета про­зорий і простий, від­значається нар. образністю і метафоричністю. Деякі поезії Л. пере­клали С. Голованівський, М. Удовиченко та ін. Дитинство провів у Миколаєві, якому присвятив низку віршів («Корабелы», «Бе­лый парус», «Адмиральская», «Я приезжаю в город Николаев», «В детстве», «Николаев», «Город над Ингулом и над Бугом», «Дума о матери», «Отец», «Акация»). Дружина А. Копоруліна-Лисянська видала його кн. «Провин­циальные рас­сказы» (Москва, 2004). Встановлено мемор. дошки на будинку, де він жив у Москві, та на Будинку піонерів у Миколаєві.

Літ.: Мірошниченко Є. Щоб своє серцеби­т­тя звірити... // Пд. правда. 1983, 12 лют.; Тупайло С. Марк Лисянський: класика вчора і сьогодні // Рідне Прибуж­жя. 2008, 9 лют.; Чуткие стру­ны Марка Лисянского. Н., 2011.

О. С. Кухар-Онишко

Завантажити статтю