Литвак Олег Михайлович

ЛИТВА́К Олег Михайлович (28. 08. 1949, с. Олещин Тлумац. р-ну Стані­слав., нині Івано-Фр. обл. — 18. 09. 2019, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (2002), професор (2004), член-кореспондент НАПрНУ (2008). Народний депутат України (1998–2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 1999, 2008). Закін. Харків. юрид. інститут (1974). Відтоді працював у органах прокуратури, зокрема 1987–90 — слідчий із особливо важливих справ при Ген. прокурорі СРСР (Москва); 1991–92 — заступник нач. Упр. із розслідування особливо важливих справ прокуратури СРСР; 1992–94 — 1-й заст. Ген. прокурора й нач. Гол. слідчого упр. Ген. прокуратури України; 1996–97 — пом. Президента України з правових питань, голова Координац. комітету боротьби з корупцією і організов. злочинністю при Президентові України, дир. Нац. бюро розслідувань України Адміністрації Президента України; 1997–98 — в. о. Ген. прокурора України; 1997–2000 — чл. Координац. ради з питань судово-правової реформи при Президентові України; 1999–2000 — позаштат. радник Президента України. У ВР України 3-го скликання — заступник голови Комітету з питань нац. безпеки і оборони, чл. Комісії з розроблення проектів Цивіл. і Кримінал. кодексів України, фракцій СДПУ(о), «Єдність». Водночас від 1998 — на викладац. роботі у ВНЗах; 2003–04 і 2005–07 — провідний науковий співробітник Інституту держави і права НАНУ (Київ); 2007–08 — радник Президента України з правових питань; 2008–10 — керівник Гол. служби з питань діяльності правоохо­рон. органів Секретаріату Пре­зидента України; 2014–16 — рек­тор Нац. академії прокуратури України (Київ). Досліджував кримінол. проблеми злочинності, проблеми кримінал. права, кри­мінал.-виконав. права, соціології, кримінал. психології, судо­устрою та організації роботи правоохорон. органів.

Завантажити статтю