Литвин Борис Никифорович
ЛИТВИ́Н Борис Никифорович (20. 12. 1933, с. Шпотівка Конотоп. р-ну Черніг., нині Сум. обл. — 17. 12. 2007, Київ) — актор, режисер, педагог. Заслужений артист УРСР (1988). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1967), де й працював старший викладач (1987–96). У 1969–79 — старший викладач кафедри режисури та майстерності актора Київ. інституту культури. Один з ініціаторів створення Київ. театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, у якому грав (1978–2007). Л. була притаманна актор. органічність, відзначена рідкіс. почуттям сценіч. правди, що підпорядк. відтворенню на сцені характеру людини, складного емоц. стану героїв, психол. суперечностей образу. Його персонажів відрізняли цілісність, наповненість правдою життя та багатогранність проявів. Як реж. поставив вистави: «Сержанте, мій постріл перший» Е. Володарського (1979), «Жарт диявола» М. Попович (1982).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Іван («Чарівниця» за п’єсою «Безталанна» І. Карпенка-Карого), Воздвиженський («Олеся» М. Кропивницького), Мамаєв («Я вам потрібен, панове!» за п’єсою «На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського), Іван Макарович («Живий труп» Л. Толстого), Верига («Дрібний біс» за Федором Сологубом), Мажаренков («Поговір» П. Салинського), Він («Він та Вона» за п’єсою «Лавка» О. Гельмана), Кебот («Любов під в’язами» Ю. О’Ніла), Привид («Гамлет» В. Шекспіра), Доктор Корніш («Білий джаз Кароліни Ешлі» за п’єсою «Недосяжна» С. Моема), Груя («Святая святих» І. Друце), Маркс («Привіт усім. Маркс» за п’єсою «Коротке і щасливе життя» Г. Кальтофена та Х. Пфайфера).
Завантажити статтю
Людина 
