Литвин Володимир Михайлович
ЛИТВИ́Н Володимир Михайлович (28. 04. 1956, с. Слобода-Романiвська Новоград-Волин. р-ну Житомир. обл.) — політичний дiяч, історик. Доктор iсторичних наук (1995), професор (1996), академік НАПрНУ (2000) і НАНУ (2003). Герой України (2004). Народний депутат України (2002–06, 2007–12, 2012–14, від 2014). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2011). Закiнчив Київський університет (1978), де відтоді й працював; 1986–89 — начальник управління Мiністерства вищої i середньої спеціальної освіти УРСР; 1989–91 — в апараті ЦК КПУ; 1991–92 — доцент історичного факультету Київського університету; 1994–95 — помічник, 1996–99 — 1-й помічник Президента України; 1995–96 — заступник Глави, 1999–2002 — Глава Адміністрації Президента України; водночас — голова Комісії державних нагород та геральдики; 2002–06 та 2008–12 — Голова ВР України; 2006–09 — віце-президент НАНУ. У 2014–19 — член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Голова Народної партії (від 2004).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Політична арена України: дійові особи та виконавці. 1994; Украина: Политика, политики, власть. 1997; Україна на межі тисячоліть (1991–2000). 2000; Україна: Досвід та проблеми державотворення (90-і роки ХХ ст.). 2001; Україна: Хроніка поступу (1991–2001). 2001; Вимір історією. 2002; Тисяча років сусідства і взаємодії. 2002; Історія українського селянства: Нариси. Т. 1–2. 2006 (співавтор); Історія України: В 3-х т., 4-х кн. 2015–16 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Володимир Михайлович Литвин: Біобіліогр. покажч. К., 2006;
- 2011.