Литвин Іван Максимович

ЛИТВИ́Н Іван Максимович (08. 12. 1925, с. Максимівка, нині Ічнян. р-ну Черніг. обл. – 21. 04. 2000, Чернігів) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1945 – двічі, 1974). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1943. Відзначився в боях побл. м. Макув-Подхалянський Малопольс. воєводства у січні 1945, за с. Пель­гжимовице (нині Намислув. пов. Опольс. воєводства; обидва – Польща) та під час прориву обо­рони ворога побл. м. Карвіна Мораво-Сілез. краю (Чехословаччина) у березні–травні 1945. Демобілізов. 1948. Мешкав і пра­цював у рідному селі, від 1982 – в Ічні, від 1986 – у Чернігові, де Л. встановлено мемор. дошку.

Літ.: Дубров Б. И. Солдатская слава. 3-е изд. К., 1987.

В. С. Муха

Рекомендована література

1. Дубров Б. И. Солдатская слава. 3-е изд. К., 1987.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю