Литвин Олександр Лукич
ЛИТВИ́Н Олександр Лукич (21. 11. 1927, Суми) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1977). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Закін. Київський університет (1952), де 1959–60 й працював. 1955–59 — у Всесоюз. інституті золота і рідкіс. металів (м. Магадан, РФ); 1960–69 — в Інституті геол. наук АН УРСР; 1969–94 — в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ: від 1979 — завідувач відділу регіон. і генет. мінералогії; 1994–96 — гол. н. с. Відділ. мор. геології та осадоч. рудоутворення Центр. наук.-природн. музею НАНУ (усі — Київ). Від 1996 мешкає у с. Доброгостів Дрогоб. р-ну Львів. обл. Осн. напрям наук. діяльності — рентґенів. діагноз мінералів у зв’язку з прогноз. і пошук. роботами на різноманітні корисні копалини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Молибденовые месторождения и основные черты молибденосности Верхоянско-Чукотской складчатой области. Магадан, 1959; Кальциевые амфиболы. К., 1973; Кристаллохимия и структурный типоморфизм амфитолов. К., 1977; В. И. Вернадский о конституции силикатов и алюмосиликатов и современное представление о их структуре // МЖ. 1988. Т. 10, № 2 (співавт.); Богатый стронцием бербанкит из нефелиновых сиенитов Приазовья // Там само. 1998. Т. 20, № 2 (співавт.).
Рекомендована література
- Александр Лукич Литвин: К 60-летию со дня рожд. // МЖ. 1987. № 6;
- Олександру Лукичу Литвину — 80 // Там само. 2007. Т. 29, № 4.
Завантажити статтю
Людина 
