Литвиненко Василь Костянтинович
ЛИТВИНЕ́НКО Василь Костянтинович (21. 01(02. 02). 1899, с. Савельєвка Самар. губ., Росія – 03. 02. 1967, Москва) – артист балету, балетмейстер, співак (баритон). Заслужений артист Грузинської РСР (1941). Закін. балетну студію Саратов. опери (РФ, 1918), Тифліс. консерваторію (нині Тбілісі, 1923; кл. вокалу), навч. у балет. студії М. Мордкіна (Тифліс, 1921–22). Сценічну діяльність розпочав 1915 у Саратов. опері. 1921–24, 1935–47 – соліст балету і балетмейстер у Великому театрі в Москві та опер. театрах Саратова, Тбілісі, Баку; 1927–31 – провід. соліст балету, 1947–51 – гол. балетмейстер Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка; 1931–34 – соліст балету, гол. балетмейстер Київ. театру опери та балету. Представник віртуоз. балет. виконавства, володів усіма формами чол. танцю, пластичністю; танц. майстерність поєднував з актор. виразністю. Постановник 1-го укр. нац. балету «Пан Каньовський» М. Вериківського (1931, також партія Яроша); балетів «Червоний мак» Р. Ґлієра (1929; 1948), «Данко» В. Нахабіна (1948). Виконав гол. партії і поставив балети класич. репертуару: «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Есмеральда» Ц. Пуні (обидва – 1947), «Раймонда» О. Глазунова, «Коппелія» Л. Деліба (обидва – 1949), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1950). Автор спогадів «Жизнь как есть. Воспоминания» (1966), які залишилися у рукопису.
Партії: Кемпбел («Ференджі» Б. Яновського), Дезіре («Спляча красуня» П. Чайковського), Вацлав («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Джарджі («Серце гір» А. Баланчивадзе).
Літ.: Комар Є., Шреєв С. «Пан Каньовський» // РМ. 1931. № 17–18; Чепалов А. Вася-Василек голову не вешал // Время. 1999, 9 февр.; Станішевський Ю. Балетний театр України. К., 2003.
О. І. Чепалов
Основні партії
Кемпбел («Ференджі» Б. Яновського), Дезіре («Спляча красуня» П. Чайковського), Вацлав («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Джарджі («Серце гір» А. Баланчивадзе).
Рекомендована література
- Комар Є., Шреєв С. «Пан Каньовський» // РМ. 1931. № 17–18;
- Чепалов А. Вася-Василек голову не вешал // Время. 1999, 9 февр.; Станішевський Ю. Балетний театр України. К., 2003.