Литвиненко Михайло Семенович

Визначення і загальна характеристика

ЛИТВИНЕ́НКО Михайло Семенович (01. 04. 1927, с. Кибинці, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. — 30. 05. 2020, Київ) — хоровий диригент, спів­ак (бас), композитор. Заслужений діяч мистецтв України (2002). Ордени св. рівно­апостол. князя Володимира 3-го (1977) та 2-го (2002) ступ., православ. С. Радонезького 2-го ступеня (2007). У 1947 вступив до Київ. політех. ін­ституту, проте через реліг. пере­кона­н­ня залишив його і 1948 вступив до Київ. духов. семінарії, серед викл. — П. Гончаров, П. Тол­стой. 28 травня 1952 заарешт. за антирад. пропаганду й агітацію. Замість смерт. кари засудж. до 25-ти р. увʼязне­н­ня (зокрема 5-ти р. засла­н­ня та по­збавле­н­ня громадян. прав), яке від­бував у таборах на межі Ко­стром., Кіров. та Горьков. (нині Нижньогород.; усі — РФ) обл., де 1953–54 створив хор, 1954 керував хором та симф. орке­стром увʼязне­­них. 1955 звільнений за амні­стією, повернувся до Києва, спів­ав у Хрестовоздвижен. церкві, хорі Києво-Печер. лаври. Від 1956 мешкав в Одесі, закін. духовну семінарію, працював пом. регента кафедрал. собору. За­знав пере­слідувань з боку КДБ, за 20 р. змінив 14 місць прожива­н­ня. 1962–68 — худож. кер. і диригент нар. хор. капели Будинку культури м. Миргород, 1969 — керівник профес. ансамблю «Веселка» Полтав. філармонії, 1972 — худож. кер. хору Кременчуц. вагонобудів. заводу (Полтав. обл.), 1975 — керівник військ. Ансамблю пісні і танцю гарнізон. Будинку культури офіцерів у м. Кременчук. 1975–92 — регент хору Володимир. собору, 1992–94 — Воскресен. церкви, 1994–2009 — гол. митропол. хору Києво-Печер. лаври (усі — Київ). Диригент. і композитор. діяльність Л. мала вагомий вплив на роз­виток не лише столич. хор. культури, а й Украї­ни в цілому. Активно впроваджував у своїх богослужі­н­нях заборонені в часи рад. влади православні пісні, твори композиторів-емі­грантів, власні твори з метою озна­йомле­н­ня парафіян із новими досягне­н­нями хор. церк. мистецтва. Серед творів — «Многії літа, владико», «Величає душа моя Господа», «Свят, свят Господь Бог наш», «Трисвяте», «Хваліть імʼя Господнє», «Святий Боже» (архі­єрейське), «Отця і сина». Має записи на грамплатівках та Укр. радіо.

Літ.: Артеменко С. Михайло Литвиненко роз­криває сакральну сутність пісне­співів // Говорить і показує Україна. 2002, 4 квіт.

С. І. Артеменко

Завантажити статтю