ЛИТВИНЕ́НКО Таїсія Йосипівна (10. 02. 1935, с. Погреби, нині Броварського р-ну Київської обл. — 06. 04. 2025, Львів) — актриса, режисер, педагог. Дружина Федора, мати Назара Стригунів. Народна артистка УРСР (1987). Премія ім. М. Заньковецької (2002). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2006, 2011, 2015). Закінчила Київський ін­ститут театрального мистецтва (1957; майстерня І. Чабаненка). Від­тоді працювала у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка; 1959–65 — Запорізькому українському музично-драматичному театрі ім. М. Щорса. Від 1965 — у Львові: актриса Національного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької; водночас 1990–98 разом із чоловіком провадила акторський курс у Вищому музичному ін­ституті; за сумісництвом 2000–08, від 2011 — доцент кафедри театро­знавства та акторської майстерності Університету. Л. володіла яскравим комедійним талантом і драматичним темпераментом, що до­зволяло з успіхом втілювати як гострохарактерні, так і лірико-драматичні образи. Серед режисерських робіт — «Три любові» за А. Дункан, І. Шнайдер (2004), «Суботня вечеря» за Шолом-Алейхемом (також роль Ґолди), «Варшавська мелодія» Л. Зоріна (обидві — 2008), «За­вчасно паморозь» Р.-М. Рільке (2009), «Дама з собачкою» за А. Чеховим, «Венера в хутрі» за Л. фон Захер-Мазохом (обидві — 2010; усі — Національний український драматичний театр ім. М. Заньковецької). Серед учнів — А. Дєлайчук, І. Калинюк, Г. Матійченко, Ю. Михайлюк, А. Сотникова.